Невід’ємним атрибутом та ознакою кожного народу і влади є державні символи – Прапор, Герб, Гімн. Вони користуються величезною пошаною серед громадян. Так, коли піднімають жовто-блакитний стяг чи лунають перші акорди національного гімну, в єдиному подиху завмирають серця усіх небайдужих українців.
Історія використання української символіки досить давня і сягає ще часів київського князя Володимира Святославовича. На князівських стягах давні слов’яни зображували поганських богів, тотемні знаки, а після прийняття християнства – Ісуса Христа і святих. Трохи згодом усталилися постійні земельні герби, на основі яких пізніше сформувалис
... Глянути далі »
Багато народів світу вірили в магічну силу імені, його нерозривний зв’язок з людиною, яку воно називає. Вірили в це і давні слов’яни. Тому часто нарікали дітей назвами звірів — Вовк, Ведмідь, Зубр, вважаючи, що такі імена відлякуватимуть злих духів. Дитину могли назвати й негарним ім’ям (Некрас, Поганка, Нехорош, Мал, Крив), сподіваючись, що воно не сподобається нечистій силі і вона залишить дитину в спокої.
Деякі давньослов'янські язичницькі вірування і забобони, пов'язані з вибором імені для дитини, збереглися до нового часу. Так, видатний сербський філолог Ву
... Глянути далі »