Валентин В. БУГРИМ

СЕРЦЕ Материнське...

(З народно-козацької бувальщини, із мораллю)

Дістає козак дівчину кожен вечір біля тину:

-То – коли будеш кохати і як довго – ще чекати?

Дівка каже прямо в очі:

-Щоб мене ти не морочив, розкажу я про гадання – про моє/твоє кохання.

Я в чаклунки побувала – ось вона що нагадала:

Вирви в матері ти серце, щоб я випила щесерце той напій з його настійки, та не бійсь за мої війки.

Щоби був він на хмелю – отоді я й полюблю!

Мовчи він додому їде і не зна як далі піде.

То й горілки він напився й за клинок свій ухватився.

Розрубив... І вийняв Серце безо всякого тут герця.

Поспішив козак в дорогу, до чаклунного порогу.

... Глянути далі »