Валентин В. БУГРИМ
СЕРЦЕ Материнське...
(З народно-козацької бувальщини, із мораллю)
Дістає козак дівчину кожен вечір біля тину:
-То – коли будеш кохати і як довго – ще чекати?
Дівка каже прямо в очі:
-Щоб мене ти не морочив, розкажу я про гадання – про моє/твоє кохання.
Я в чаклунки побувала – ось вона що нагадала:
Вирви в матері ти серце, щоб я випила щесерце той напій з його настійки, та не бійсь за мої війки.
Щоби був він на хмелю – отоді я й полюблю!
Мовчи він додому їде і не зна як далі піде.
То й горілки він напився й за клинок свій ухватився.
Розрубив... І вийняв Серце безо всякого тут герця.
Поспішив козак в дорогу, до чаклунного порогу.
...
Глянути далі »