Перед нами представник старшини в ранзі осавула. Шапка прикрашена аграфом та пір'ям, він у гермяку лунського сукна, підбитому (можливо лише частково) хутром, зі срібними ґудзиками. Це модний варіант гермяка відомий за цілою низкою зображальних джерел того часу. Поверх тканого пояса - шкіряний ремінь із сагайдаком та вишитою сумкою шабельтасом-ташкою.
Лук поважали як зброю воїнів професіоналів, бо він потребував постійного самовдосконалення в володінні, він неодноразово згадується як зброя яку використовували козаки та козацька старшина. До паса на шовкових плетених шнурах підвішена татарська шабля в піхвах, обкладених сріблом. У правиці осавул тримає келеп. На ногах шляхетської моди чоботи жовтого кольору. Друга чверть, або середина XVII століття.
Далі слідує деякий опис козака. Подібне розміщення ґудзиків ми бачимо на гермяках зображених на гравюрі Вільгельма Гондіуса (1652 року) "полонені козаки та селяни під Берестечком". Сергій Шаменков вказує, що подібне розміщення петель та гудзиків (петля з тясьми на лівій полиці та гудзик розміщений на правій) також зустрічається на срібному рельєфі з катедри міста Хельм--Любельский (де зображені полонені під Берестечком козаки в гермяках), є подібне і на картині Мартина Альтамонте "Битва при Хотині", та відоме на угорському одязі XVII ст.