Таємниця козацької шаблі.

Отож, всім доброго здоров'я! Сьогодні публікуємо перший текст, який ми отримали в рамках акції із люльками.

Чи можна уявити собі козака без коня, шапки, люльки, пістоля та шаблюки? Звісно, що ні!
Я хочу розповісти, що таке шабля для козака, яке ставлення було до неї, яке її значення загалом.

Для початку, не всі козаки мали шаблі. Вони, або їх здобували на полі бою, або купували (але тільки заможні козаки оскільки шаблі були дорогі). Це для нас зараз Шабля — рід лезової білої зброї. Характерною особливістю шабель є вигнутий довгий (звичайно 80 — 110 см) як правило однолезовий (інколи з полуторною заточкою) клинок з вигином у бік обуха. А для козака то цілий культ. Шабля то товариш, що в бою допоможе, нагодує та зігріє.

Береженого Бог береже, а козака – шабля. Козак з шаблею у бою був машиною смерті, хоробрим, гордим, сильним, мужнім лицарем. Шабля берегла українського лицаря, якщо козак добре володів шаблею, а то й двома, перемогти його майже не можливо, за те і козак до неї відповідно ставився, як до жінки, інколи називав сестрицею, берегинею. Її цінували навіть більше ніж рушницю та пістоля. Козак не мав права відати комусь свою шаблю чи програти її, як що він її програвав, то сотник міг покарати його.
Якщо в бою один козак був сильно ранений і просив щоб побратим його залишив мук, то другий не мав права «допомогти» йому шаблею, адже в козаків не можна було омивати шаблюку кров’ю свого побратима. Це було неприпустимо і вважалося за гріх.
Шаблею посвячували в козацтво, з шаблею і помирали.

Ця зброя українських лицарів мала і має велике значення для нашої культури та історії!

Також може зацікавити:

• Як отримати безкоштовний значок від порталу?
• Останній день конкурсу. Поспішайте!
• Як намалювати козака. Козак із списом та шаблею.
• Козацька пісня. Кілька слів від Orosz Richard