В цьому ролику Олекса росповість вам про період історії козаччини напередодні славних часі гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного. Перші козацькі повстання, штаб і клейноди реєстрових полків на службі у іноземних правителів, морська піхота козаків у Північних війнах та Московські походи.
З огляду на нинішні події в Державі та на крайню недостатність документальних фільмів які б якісно та достовірно висвітлювали історію та походження віськових традицій України, громадська організація "Департамент воєнно-культурної антропології" розпочинає власний проект циклу передач про славну минувщину Української збройної сили.
Думаєте в Украні не було власного лицарства? Не алегоричного - а справжнього й визнаного королівським інститутом! В цьому випуску ви дізнаєтесь про історію становлення реєстрового козацтва як рицарської верстви суспільства Речі Посполитої.
Волонтерський освітній проект громадської організації "Департамент воєнно культурної антропології". З огляду на нинішні події в Державі та на крайню недостатність документальних фільмів, які б якісно та достовірно висвітлювали історію та походження віськових традицій України, громадська організація "Департамент воєнно-культурної антропології" розпочинає власний проект циклу передач про славну минувщину Української збройної сили.
З огляду на нинішні події в Державі та на крайню недостатність документальних фільмів які б якісно та достовірно висвітлювали історію та походження віськових традицій України, громадська організація "Департамент воєнно-культурної антропології" розпочинає власний проект циклу передач про славну минувщину Української збройної сили.
Не забудьте лайкнути та поділитися цим відео! Допоможіть іншим дізнатись про військові традиції нашої Країни.
Буду радий почути ваші побажання для наступних випусків!
Основу української ідентичності, найславніший історичний етап для українця складає епоха козацтва. У наш непростий час існує багато спекуляцій на тему історичної спадковості населення України. Вороги нашої державності, або й просто не дуже чесні люди переконують нас, що ми не козацького роду. Тож давайте спробуймо розібратись, чи має ця позиція реальне підґрунтя і хто має більше моральне право на козацьку спадщину.
Отож, всім доброго здоров'я! Сьогодні публікуємо перший текст, який ми отримали в рамках акції із люльками.
Чи можна уявити собі козака без коня, шапки, люльки, пістоля та шаблюки? Звісно, що ні!
Я хочу розповісти, що таке шабля для козака, яке ставлення було до неї, яке її значення загалом.
Для початку, не всі козаки мали шаблі. Вони, або їх здобували на полі бою, або купували (але тільки заможні коз
... Глянути далі »
У часи існування Гетьманщини на Вкраїні розцвітає жанр історично-мемуарної прози. Буремні події Хмельниччини та поступовий занепад української держави, відомий під назвою Руїна, прив’язали широку увагу освіченого загалу того часу до проблем минулого і теперішнього України, викликали велику тривогу за її майбутнє. Отож, на другу половину XVII - початок XVIII століття припадає створення так званих козацьких літописів. Їх автори охоплювали у своїх творах великі історичні періоди. Вони спирались на староруські літописи, твори попередників, спогади безпосередніх уч
... Глянути далі »
Козацьке військо було потужним бойовим формуванням, що мало розгалужену військову структуру і широкі можливості, та могло протистояти будь-якій армії свого часу, про що свідчить історія його славетних звитяг. Проте, у ньому були присутні і певні недоліки, які також нерідко приводили до трагічних поразок. Тож варто розібратись в особливостях козацьких військових формувань задля розуміння їх сильних і слабких сторін.
В першу чергу розглянемо історичний розвиток, трансформацію і розгалуження козацького війська.
Все розпочалось з XVст., з не численних військових ватаг, що рухались Диким Полем у пошуках помсти чи наживи. Це були неоднорідні за озброєнням, особовим с
... Глянути далі »
Явище українського, або козацького бароко виникло на теренах України у ХVII столітті і свого розквіту зазнало у другій половині XVII – початку XVIII століття, особливо у період гетьманування Івана Мазепи, відомого мецената і покровителя мистецтв.
Епоха бароко у мистецтві характеризувалась поєднанням релігійних і світських мотивів. Чудернацькі метафоричні прикраси посилювали помпезність і велич творінь, динаміка і контрастність були покликані вразити уяву сучасників. Це був час поступу гуманізму в компромісі з релігією.
Барокова культура була експортована з Апеннінського півострова в Україну італійськими майстрами,
... Глянути далі »
Сенс історичної науки вбачається нами, нащадками козаків, у навчанні на помилках наших предків. А помилок, м’яко кажучи, було чимало. Народ, що чисельніший за французів, на найбагатшій у Європі землі, поголовно охоплений культом праці, з войовничими лицарями-чоловіками і по-сарматські вільними жінками. Та все ж таки цей народ не зумів побудувати свою стійку незалежну державу від часу усвідомлення себе українцями і дотепер. Принизливо та інфантильно списувати усі невдачі тільки на зовнішні обставини, проте і недооцінювати їх не слід. Тож давайте спробуємо розібратись на прикладі козацької держави і сучасної України, які зовнішні та внут
... Глянути далі »
Українська козацька держава розпочинає своє літочислення в 1649 році, коли, внаслідок Зборівських угод між керівництвом Речі Посполитої та гетьманом Богданом Хмельницьким було утворено автономію у складі Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств та земель на схід від річки Случ. Цьому передували кілька гучних перемог козацько-татарського війська, зокрема під Жовтими водами, Корсунем та Пилявцями та тріумфальним в’їздом козаків у Київ, де і відбулося своєрідне помазання на монарха (за європейською традицією, відпущення минулих і майбутніх
... Глянути далі »
Судячи з чинної за козацької доби податкової системи, яка містила й податкові ставки на утримання війська, найбільш поширеними грошовими одиницями, що використовувалися для великих фінансових операцій, в часи Гетьманщини були червоні злоті і биті талери. Цими золотими монетами, найімовірніше, були голландські, угорські та італійські дукати. Головними рахунковими одиницями на Україні середини XVII ст. були копа й золотий. На копу йшло 60 монет, на золотий - 30. Цікаве походження останнього терміну. До середини XV ст. золоті монети, дукати або флоріни, які на початку століття коштували дещо біль
... Глянути далі »
Як усім відомо, унаслідок всеукраїнського антипольського повстання 1648 року під проводом Богдана Хмельницького, народилася перша національна держава українського народу, що мала офіційну назву Військо Запорозьке, а неофіційно називалася Гетьманщиною. Через вкрай несприятливі зовнішні фактори – Богдан Хмельницький вимушений був піти на військо-політичний союз с Московським царство. За цей міжнародний акт чимало сучасних українських патріотів вважають Хмельницького зрадником, але якщо поринути в ту епохи і поглянути на неї очами сучасників іншого шляху крім союзу з православною Московією у молодої України-Гетьманщині не було. Причини союзу
... Глянути далі »
Про події, пов'язаних з Радою на Сербінському полі, детальних згадок збереглося достатньо: жодна українська літопись так званого «козацького» циклу не обійшла це питання стороною. «Літопис Самійла Величка », «Літопис Самовидця», «Літопис Григорія Грабянки »... Всі вони приділили належну увагу і Раді, і тому, чим закінчилося об'єднання Лівобережної та Правобережної України під владою однієї гетьманської булави.
Іван Брюховецький був гетьманом реєстрового козацтва Лівобережної України, чия юрисдикція поширювалася тільки на підконтрольну Російської імперії частина країни; період його правління припав на 1663-1668 роки Іван Мартинович почав свою кар'єру старшим служкою при Богдані Хмельницькому. Вперше його ім'я згадується в «Реєстрі Війська Запорозького» під 1649 роком. Брюховецький значився в списках гетьманської Чигиринської сотні під іменем «Іванець Хмельницького». Якщо вірити літопису Самійла Величка, то Іван Мартинович був довіреною особою «батька Хмеля », не раз виконував його особисті доручення. Коли ж Хмельницький помер, його старший служка був призначений провідником сина покійного гетьмана, Юрія, якого якраз відправили для здобуття освіти у київську колегію.
У 1659 році Юрій Хмельницький, скориставшись невдоволенням козаків політикою Івана Виговського, вирішив прибрати заповітну булаву до рук. Заради цієї мети він направив на Січ свого однодумця, Брюховецького, якому належало схилити запорожців на сторону сина славного Хмеля. Покладене на нього доручення Іван Мартинович виконав блискуче, однак відразу ж по його завершенні залишив Юрія. Як тільки молодий Хмельницький був обраний гетьманом, Брюховецький виявив бажання залишитися в Січі , де і прожив з 1659 по 1662 .... Глянути далі »
Після татар запорозьким козакам доводилось часто стикатися з поляками, землі яких межували з Запоріжжям із заходу. Поляки неодноразово організовували військові експедиції в цей край. Та й запорожці не раз вирушали в походи, спрямовані проти володіль польської корони. Причини неприязні й недовіри запорозьких козаків до поляків сягали давнини й корінилися у самій польській історії і на них слід зупинити увагу.... Глянути далі »
Значну роль і торгівлі відігравало не тільки зручне розташування Запоріжжя, а й наявність природніх шляхів сполучення. Край запорозьких козаків знаходився на роздорожжі між Україною, Литвою, Польщею, Росією, Туреччиною. Отже, не тільки зростали торгівельні зв'язки між окремими районами Запоріжжя, але й торговий обмін.
Гайдамаки - це названі народом повстанці, що існували на правобережній Україні в 18 столітті під владою поляків. Гайдамацький рух - народно - визвольний та суспільно - політичний рух проти польської влади в 18 на початку 19 століття.
Вперше герб Війська Запорозького зустрічається на печатці 1592 року.
з 18 століття офіційно використовується, як герб Гетьманщини, Січі та запорозьких козаків, використовували кубанські та чорноморські козаки. Згідно з Конституцією України 1996 року має бути складовою герба України.
По смерті Сагайдачного гетьмани Війська Запорозького часто змінювалися, бо одних страчували поляки, інших скидали з гетьманування самі запорожці. Польський король, як і раніше, намагався зменшити Військо Запорозьке. Але козаки не звертали уваги на ці накази і навіть, навпаки, похвалялися, що його чисельність стане більшою, ніж за часів Петра Конашевича-Сагайдачного. Крім того, запорожці продовжували боротьбу з бусурманами, незважаючи на укладену угоду між Польщею і Туреччиною.
«Знаємо, що король уклав угоду з турецьким султаном, але її укладали не ми!»
— таку різку відповідь дістали від запорожців королівські комісари.
«Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина.
Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов
... Глянути далі »
Козаки
були природним захистом південних кордонів Польщі та Литви, а згодом і Речі
Посполитої від татар. Звичайно, степове життя за дніпровими порогами змушувало
до постійного військового протистояння з татарами, котрі протягом XIV-XV століть
проводили інт
... Глянути далі »
Сагайдачний
як досвідчений політик і військовий діяч постійно підтримував можливості
здобути визнання для козаків та всієї Запорізької Січі. Тому, коли королевич
Владислав почав чергову військову кампанію проти Московського царства, що мала
привести його на Московський престол, або принаймні захопити велику частину
царства та отримати стратегічну перевагу в кол
... Глянути далі »
Період
історії Польщі, названий її ж істориками «Потоп», став логічним продовженням
Визвольної війни українського народу, що спалахнула в 1648 році. Генератором
цієї війни стало Військо Запорізьке під керівництвом Богдана Хмельницького. Як
наслідок, Потоп став наступною фазою кризи Речі Посполитої, і, в тому числі,
Польського Королівства.
Інтереси
Швеції та України в цей проміжок історії співпали. Не
... Глянути далі »
Сьогодні отримав листа від користувача Orosz Richard із маленькою нотаткою про козацькі пісні, ділюся текстом послання із Вами.
Незважаючи на непросте життя нашого народу, пісні завжди існували в повсякденньму житті не тільки простих селян, але й козаків.
Козацькі пісні належать як до історичних, так і до соціально-побутових пісень, які були найпопулярнішими у 16-17 ст. З них ми вивчаємо історію, обряди й побут наших пращурів. Найвидатніші козацькі пісні - козацькі думи. В цих думах процвітає талановитість нашого народу. Автори й виконавці показують свою велику майстерність слова й пісні.
Суть конспірології полягає в тому, що це наука про
таємні, приховані явища, факти і процеси як складові всеохоплюючого глобального
історичного процесу.
Яка роль
історичної розповіді в сучасному науковому історичному дослідженні? Виявляється,
надзвичайно велика. Якщо хімічний аналіз культурного шару, історичні хроніки і
розшифровування криптографій та скельних малюнків дають можливість дізнатися
певні сухі факти з життя людей минулого, то історичні оповіді предків
розкривають суча
... Глянути далі »
Історія нерозривно пов’язана із географією. Будь-які події відбуваються не
у вакуумі, а на певній території. І логічно, коли людина після вашої розповіді
про велику битву запитає, де вона відбулася. Тому потрібно завжди розуміти і
усвідомлювати, що географія має нерозривний зв'язок з історією. Це наче дві
сестри. Коли ми дивимося на карту будь-якої держави, то мимоволі, після того,
як помічаємо головні точки та найцікавіші позначення, починаємо перейматися
думками: хто жив на цій території раніше, як виникали міста, як формувалися
регіони, як
... Глянути далі »
Історія – хроніка минулого часу. Із цим всі можуть погодитися. Але це не лише хроніка, і не лише минулого часу – цими функціями вона не обмежується.
Історія примушує людину замислюватися над сенсом життя, навколишнього світу, речей, які її оточують.
Тому, після інформативної, ще одна функція історії називається культуротворчою. Історія творить культуру.
А культура, в свою чергу, формує ті події, які невдовзі приречені стати історією внаслідок закону часу.
Час нерозривно пов'язаний з історією своїм плином, а культура завдяки часу нагромаджується пам’яттю поколінь та залишками артефактів.
Культура є сукупністю і одночасно комплексом психологічної та матеріальної складових,
... Глянути далі »
У середньовічну епоху тютюн називали «чортовим зіллям» або «богом проклята трава». Вважалося що куріння тютюну є найвищим серед гріхів і не існує трави гіршої за тютюн.
Індійці казали, що тютюнові рослини дані їм від «Великого духа» як засіб від москітів та мух.
Вперше до Парижу насіння тютюну привіз Ліссабоні Жан Ніко у 1560р., в честь якого, пізніше у 1753р., Карл Лінней назвав рід рослини, Nicotina (звідки і пішла назва нікотин*). Певний час він вважався «священною цілющою травою» і лікарі радили його від астми та інших хвороб, але вже на початку XVII ст. «свята трава перетворилась у «чортове зілля».
З іншого боку, назва «табак» дійшла до нас від примітивних сигарет які ку
... Глянути далі »
Мої вітання, шановні читачі! Говоритимемо сьогодні про клімат.
Якби там не було, але погода дуже часто впливає на хід історії, принаймні впливала. У цій нотатці хочу розказати про те, як зима впливала на запорожців. А щоб не бути голослівним, цитуватиму Боплана, котрий доволі яскраво описав сильний мороз Запоріжжя у своїх працях.
Ґійом Левассер розказує, що його батьківщина (північна Франція) і Україна знаходяться на одній широті, проте погодні умови дуже різняться.
Холод у козацькому краї суворіший. І морози досягають такого рівня, що ні військові люди, ні коні чи худоба не можуть нормально переживати нестерпний холод. Далі цитую:
Доброго здоров'я! Знову розказуватиму, про те, з чим стикався і про що мав змогу читати/чути. Віддаю на суд нашої спільноти.
Думаю, Ви десь чули або навіть знаєте, що 1775 року сталася біда велика. Січ ліквідували. Більшість козаків пішли десь за Дунай, там осіли і займалися своєю діяльністю, про яку сьогодні ми не говоритимемо.
А розказати хочу про тих, хто не пішов, а залишився на Січі. Було таких приблизно одна, а то і дві чи три тисячі людей. Їм було сказано виносити зброю і чемно здавати комісарам генерала Текелі. Згодом і самі московити не поцуралися - ввійшли на Січ і почали виносити гармати, клейноди, листи, багато іншої дрібної документації, порох, гроші, різне військове начиння... ... Глянути далі »
Відскановано за: О.Г. Сокрирко. Історія українського козацтва: нариси у 2 т.\ Редкол: Смолій (відп. Ред) та інші. – Київ.: Вид.дім „Києво-Могилянська академія”, 2006р, Т.1. – 800 с.
Після визнання прав на адміністративну, а згодом і політичну автономію козацтва Річчю Посполитою принципово нового статусу набуло й козацьке військо, ставши ядром збройних сил нової держави, кількісно найбільшою їх частиною. Окрім суто воєнного значення, реєстрове військо посідало центральне значення в системі ціннісних орієнтирів тогочасного суспільства, виступаючи репрезентантом самої держави - «Війська Запорозького». Ополчення
... Глянути далі »
Територія Південної України в кінці XVIII — початку XIX ст. являла собою своєрідний регіон, де взаємодіяли різні суб'єкти історичного процесу, перепліталися їхні інтереси. Так, козаки зруйнованої Запорозької Січі, населення колишніх Вольностей Запорозьких звикало до нових умов існування, намагалось зберегти властивий йому спосіб життя. В свою чергу, російський уряд волів перетворити країну на чорноморську державу, що неодмінно призводило до змін у житті місцевого населення, з одного боку, та до загострення російсько-турецьких відносин, з іншого. Виходячи з потреб заселення, освоєння та захисту нових земель, перетворе
... Глянути далі »
Хо́ртиця – найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний й історичний комплекс. Хортиця є одним з семи чудес України.
Мешканці міста Запоріжжя називають Хортицю - "острів".
Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі. На північній стороні острова був останній дніпровський порог. Хортиця витягнута із північ-заходу на південь-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно З 000 га.
Острів до останнього часу зберігав лі
... Глянути далі »
Ви́шивка — один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники тощо. &
... Глянути далі »
Козаччина за півтора століття свого існування розвивалася безнастанно й обхоплювала все ширші ділянки своєї діяльности. Не пропали даремне зусилля Сагайдачного, Дорошенка, Павлюка й инших великих орґанізаторів та провідників. Козаки все краще почували, що вони національне військо та, що їх орґанізація повинна служити цілому народові. Але невдачі 1630-х рр. знову спинили зріст козацьких змагань. Козацьке військо зійшло знову на плятформу своїх станових інтересів, відокремилося в замкнену верству, думало тільки про обнову й зріст своїх «вольностей», не мало відваги вийти поза межі, визначені урядом, не зважувалося утри
... Глянути далі »
Козацтво вже з початку XVI століття являло собою організовану військову силу, до того ж корисну і потрібну державі для захисту границь. Тому, цілком накласти на нього свою руку і перетворити них у кріпаків для магнатів і шляхти не було можливим, а для держави недоцільним. Та й козацтво зовсім не було однорідною масою. Поряд з козачою біднотою, існували і козаки, що вийшли з православної шляхти і володіли більш-менш великими маєтками, селами, хуторами, господарство в яких мало чим відрізнялося від господарств інших поміщиків. Крім того найбідніші і середні козаки мали різн
... Глянути далі »
Наших характерників багато чим нагадують японські ніндзя, про яких підлітки точно знають. Хоча у школах історії саме України, а не Японії, повинна бути більша увага…
Стрільців-розвідників у козацькому війську називали пластунами. На Запорозькій Січі вони створили навіть окремий Пластунівський курінь. Про них А. Чайковський пише: «Хто меткий та хитрий, вміє собі порадити, дістає від товариства прикметник характерника, якогось надчоловіка, котрого куля не бере і котрий самого чортяку вміє окульбачити і заставити собі служити». Д. Яворницький теж стверджує, що «між козаками завжди були так звані «характерники», яких ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали. Такі «характерники» могли відкривати без ключів
... Глянути далі »
Жахлива доба Руїни (50 — 70-ті рр. XVII ст.) була найбільшою трагедією для українського народу. Зруйновані паростки державності, цілковита суспільно-політична та моральна анархія, запекла боротьба за владу над пограбованим народом — ось такi ознаки цього «славетного часу».
Історія, як давно було помічено, була і залишається найбільш геніальним драматургом. А за законами трагедійного жанру (Руїна часом нагадує спектакль за мотивами Шекспіра, звичайно, на українському матеріалі; не забуваймо – страждали й гинули цілком реальні люди, не актори!) найбільші катастрофи «увінчують», як правило, саме останню дію. Далі наступає очищення, катарсис. І в реальній історії України роки Руїни також завершились дій
... Глянути далі »
"Характерника""Реанимации" наверное многие слушали, но не все наверное поняли кто такие козаки-характерники. Это слово скрывали от народа, вначале церковь и цари, а потом советская власть, а ведь это свзяующее звено между языческой Русью и нашим поколением - неоязычников. Я сделал небольшую подборку (на украинском языке). Просвещайтесь. Если найдёте ещё информации выкладывайте сюда.
Супойський переказ
«…Колись в сиву давнину народив Батько Коло з Матір’ю Дажземлею грозовою під час нічної грози люд вкраїнський Опалені Дерева та й дав їм землю з півночі
... Глянути далі »
На сьогодні вже нікого не треба переконувати у величезній ролі Хортиці у зміцненні духовної сили народу, який став нацією. Але саме через це, в котрий раз, науковці стурбовані долею острова.
Ще в 2002 році була розроблена Концепція створення комплексу „Запорозька Січ”, під якою поставили підписи провідні науковці України. Вони були переконані, що цей комплекс має стати не тільки осередком духовної міцності і сили держави, але й значною культурною, архітектурною пам’яткою.
Не викликає сумнівів, що найважливішою складовою будівництва комплексу „Запорозька Січ” є зведення храмової споруди, адже церква займала неабияке місце в житті січового товариства. Причому
... Глянути далі »
Рік і місце народження Івана Сірка невідомі. За деякими даними він народився в сім'ї шляхтича на Поділлі. За іншими родом з козацької слободи Мерефа (Слобідська Україна, нині Харківської області).
Легенди, перекази
За переказами, вже народження Івана Сірка було незвичайним — хлопчик народився з зубами, чим налякав всіх присутніх. Батько, вирішив всіх заспокоїти та заявив, що Іван «зубами буде гризти ворогів». Але це мало заспокоїло селян. До дитини віднеслися з острахом, в якійсь мірі
... Глянути далі »
I.М.Брюховецький народився біля Диканьки на Полтавщині. Дорошенко називає його "не натуральним русином". Яким Сомко взагалі називав Брюховецького поляком. Вперше він згадується в реєстрі Чигиринської сотні. Був старшим слугою (конюшим) у резиденції Богдана Хмельницького та виконував деякі дипломатичні доручення гетьмана. В 1659 р. Брюховецький під час гетьманських виборів їздив на Запоріжжя, щоб схилити запорожців підтримати кандидатуру Юрія Хмельницького. Незабаром Юрій став гетьманом, але Брюховецький покинув його. Він розумів, що молодий і бездарний новий гетьм
... Глянути далі »
Українська земля завжди була приваблива своїми чорноземами, лісами і безкрайніми степами, а ще лагідними, працьовитими людьми. Віками її намагалися завоювати і підкорити, примусити українців віддавати поневолювачам свої сили й уміння. З одного боку місцеві феодали, з іншого завойовники – кочівники, приблуди з Польщі, Туреччини, Криму, католицька церква. Щоб позбутися їх, селяни, по-своєму розрахувавшись за насилля і горе, тікали геть і заселяли вільні землі між Росією та Польщею, що пролягали по річці Дніпро.
У другій половині ХV століття в районі Черкас з’являються перші поселення козаків (у тюркській мові: ... Глянути далі »