Якщо козак має таку злостивiсть, що вб'є другого з умисним намiром, тойого кладуть на тiло вбитого i їх ховають у однiй могилi. Цей звичай вжезник з Малоросiї, але вiн зберiгався у запорозьких козакiв аж до кiнцяїх iснування. Козака, який щось украв у iншого козака на Сiчi або поза Сiччю, прив'язували на великому ринковому майданi до стовпа, поставленого длятакої кари, i вiн лишався там, доки не вiддасть украдене або незаплатить утричi бiльше за його вартiсть, а потiм мав ще лишитися тамтри днi. Якщо йшлося про велику крадiжку або коли вiн уже крав ранiше,то пiсля того, як вiн вистоїть пiд стовпом належний час, його вiшали нацьому стовпi. I, коли вiн стояв прив'язаний, козаки пiдходили до ньогоюрбою, i кожному було дозволено бити його i лаяти. Вони починализнущатися з нього, кожен брав кия, з тих, що лежали пiд стовпом, i бивйого, приказуючи: <А дай-но тепер себе покарати за безчестя, яким ти насукрив>. Чимало з цих нещасних померло вiд ударiв. Проте вони щадили тих, кого карали за першу крадiжку або кого дуже любили. Доходило до того, що вони навiть давали йому грошi. Переховувачаабо скупника краденого карали так само, як злодiя. Злочин проти натури, частий у запорозьких козакiв, вважався й карався, однак, як найгiрший серед усiх злочинiв. Тих, кого на ньому спiймали,прив'язували до стовпа, як злодiїв, i вони гинули пiд ударами, якiдiставали вiд кожного, хто повз них проходив. Усе добро покараногопереходило у власнiсть вiйська. Боржника, який вiдмовлявся або був неспроможний платити, прив'язували до гармати на майданi, доки вiн не розквитається або не знайде викуп засебе. Дуже суворо карали тих, хто продавав що-небудь дорожче за визначену цiну. Кошовий або отамани дозволяли козакам пограбувати винного.
Автор: vitalya
Також може зацікавити:
|