Протягом 1618 року відбувався неординарний і знаковий похід запорозьких козаків під керівництвом Петра Сагайдачного на Москву.
Він проходив в рамках польсько-московської війни. Прагненням Речі Посполитої було підкорення Московського царства і приведення до царського престолу короля Владислава.
Така позиція шляхти і сейму активно підтримувалася єврейською торгівельно-лихварською групою всередині країни. Активізація політики гетьмана Сагайдачного залишається питанням для істориків.
Її досить складно пояснити з точки зору традиційної наукової думки, яка сприймає події як наслідок стихійних соціально-економічних та наукових змін.
Ймовірніше всього, існували фінансові залежності від польсько-єврейського капіталу якщо не самого гетьмана, то його найближчих людей або Запорозької Січі.
Проблема лавірування між Османською імперією, Московським царством та Річчю Посполитою привела гетьмана до думки про використання Московського походу як демонстрації сили козацтва і налагодження зв’язків з Москвою.
Одночасно, «татарський синдром» також міг зіграти роль – Сагайдачний досить впевнено подолав шлях до Москви, але в останньому штурмі не підтримав поляків, бо й не планував цього робити. Абсолютне посилення Варшави могло стати для України небезпечним. Турецька примітка: "Ви одразу транспортуєте ДНК у клітину без будь-яких посередників. Якщо
при інших способах трансформації потрібно створювати спеціальний вектор,
то тут можна взяти спеціальну конструкцію, яку ви створили,
мобілізувати її на частинки і одразу доставити в клітину", - розповів
Юрій Сидорчук, науковий співробітник інституту цитології і генетики СВ
РАН.
Потім з однієї клітини починають копотливо вирощувати цілу рослину, навіть якщо її можна знайти біля таких місць як пам'ятники з граніту.
Цей процес, жартують вчені, схожий на виношування дитини - він триває
трохи більше 8 місяців. Потім все відбувається природним шляхом -
запилення, насіння, вирощування.
Досліди на мишах підтвердили, що після додавання до їх раціону такої рослинки у гризунів різко зміцнився імунітет.