«Степові баби» і запорізькі козаки
Козацький сайт
Український козацький портал


Код тицялки
Підказка Куди підемо?
Головна сторінка Допомогти сайту Завантаження Гетьмани та кошові Книжки про козаків Козацькі приказки Вірші про козаків Звичаї козаків Походи козаків Козацький форум Легенди Козацькі легенди Словник Козацький словник Козацькі ігри на PC Настрій під устрій Козацьке аудіо Козацька галерея Фільми про козаків Кухня козаків Козацькі випроби Чат козаків Книга згадок Написати Кошовому Додати матеріял

Січова рада:
Чи потрібна сайту російськомовна версія?
Всього відповідей: 1090

Для блукаючих
Раз уже так сталося, що ти потрапив на портал, то мотай на ус! Не гоже по Січі без хорошого провідника блукати, радимо звернутися до Вогнелиса, він старий і бувалий. Його складно надурити, бачить все як є, а чого і не бачить, то те угадає! Гляди нижче за ним:
Вогнелис

Сувій однодумців


Книгобачення. Український видавничий портал.

Рідне

Наша тицялка:
Український козацький портал



Головна » 2014 » Березень » 29 » «Степові баби» і запорізькі козаки
20:52

«Степові баби» і запорізькі козаки


баби з каменю у степахТак звані кам’яні баби з давніх давен височіють над Великим Степом. Звідки вони? Що символізують? Який стосунок вони мають до козаків? На ці і інші питання спробуємо відповісти у цій статті.

 З історичних досліджень нам стало відомо, що перші з них ставились ще за часів оволодіння людиною мистецтвом плавлення міді і бронзи. Ці боввани будувались двох типів: стели з певними сакральними зображеннями та фігури фалічної форми. Вочевидь, перший тип використовувався задля вираження племінного розуміння світобудови, а другий тип – як об’єкт поклоніння задля підвищення родючості.

Пройшло чимало часу і у Дикому Полі запанували нові кочівники – скіфи. Особливостями їхніх статуй було вже переважне зображення чоловіків зі зброєю в руках, інколи – з чашею. Характеризувалися статуї незрозумілим для дослідників примітивізмом, адже відомо, що у створенні інших об’єктів матеріальної культури скіфи були знаними майстрами. Скіфські баби ставились, як правило, на верхівці рукотворного кургану, де був похований представник племінної аристократії.

Остання ж хвиля кочівників, що споруджувала кам’яні статуї на теренах сучасної України – половці. Боввани половців символізували предків та були органічними складовими святилищ, перебуваючи там переважно парами, «чоловік-жінка».  Елементами кам’яних баб, як і у скіфів, виступала чаша або зброя.

Достеменно невідомо, чи кожна нова хвиля жителів Степу руйнувала бовванів своїх попередників. Але наявність дополовецьких кам’яних баб красномовно свідчить, що ні. У зв’язку з цим, переходимо до, власне, сприймання цих вартових степу.

В жодному історичному джерелі немає свідчень про негативне відношення руських воїнів, а слід за ними, і запорізьких козаків до кам’яних баб. Німецький посол на Запоріжжі Лассота писав, що бачив кам’яні статуї  в татарських володіннях. Очевидно, що майже кожен запорожець бував за межами Січі у Дикому Полі, ходив на промисел та заготівлю, у розвідку, будував сторожові вежі на тих курганах, але баб не руйнував. Закономірне питання – чому? Серед обов’язків добропорядного християнина було боротися з проявами язичества, викорінювати поганство по мірі сил своїх.  Але баб це не стосувалось. Можливо, пояснення лежить тут у декількох площинах:

  • суто матеріальна. Боввани  часто ставились попередніми хазяями Степу у ключових місцях, поблизу джерел з водою, вказували на місця безпечної переправи річок і балок, слугували орієнтиром та точками зборів для козаків у ворожому (татарському) для них середовищі;
  • духовно-містична. Згадаймо, що в ті часи забобони мали потужний вплив на життя людей. Боввани на місцях поховань уособлювали собою сторожа-захисника спокою померлого, символ предків роду, або й божество. Потривожити його – означало накликати на себе біду. Козаки всерйоз сприймали подібну можливість, адже все містичне неабияк їх цікавило та перебувало в безмежній повазі. Згадаймо, наприклад, особливе відношення низовиків до острова Хортиця, де за легендою стояв священний Дуб, що йому поклонялися предки. Або ставлення до характерників, химородників, планетниць, тощо, чия діяльність формально заборонена церквою, але й чия допомога активно використовувалась. Про звичку грати в шахи з чортами та стріляти в них же і не згадуємо. Так що, цілком можливе й використання сили боввана, наприклад, щоб заховатись від злого ока якогось татарського діда-шептуна, що допомагав загонам людоловів вистежувати козаків; 
  • символічна. Достеменно запорожцям не було відомо, хто, як і коли поставив цих баб у степу. Однак, за свідченнями тогочасних хронік, козаки відносили себе до нащадків  племені сарматів (навіть Богдан Хмельницький іменував себе «сарматським князем»), які, як ми знаємо, були прямо спорідненими з скіфами, а з часом і асимілювали їх. Отож, зневажати, а тим паче руйнувати можливі творіння своїх предків жоден козак, ясне діло, не міг.

Навіть після зруйнування Січі, наш народ продовжував шанувати ці релікти колишніх епох, доглядати за ними і справляти обряди. Кам’яні баби остаточно зникли з курганів тільки в часи колективізації, коли їх нищили як пережитки темного минулого, або використовували як розхідний матеріал при будівництві.

Підводячи підсумки, зазначимо, що кам’яні баби були для наших пращурів символом Дикого Поля, в якому квітла їх відвага, героїзм і нестримна воля. Без бовванів українські степи обезголовлені, тому, якщо ми прагнемо відродити велич наших предків у нас самих, варто почати з відновлення втраченого Великого Лугу, та охоронців Степу, кам’яних баб.





Автор: INDRA


Введіть скриньку:

Також може зацікавити:

Категорія: Цікаве | Переглядів: 2140 | | Теги: степ, луг | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
avatar
1
http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=6890
http://akceptor.org/orky-vs-kozaky-hostovyj-post/
avatar
Пошук

Ваш сховок
Привіт, Мандрівник!



Пcевдо:
Пароль:


Чим зайнятись?
Реєстрація
Реєстрація на сайті

Останнє з ради

1. Вірш про КОЗАКІВ, ко...

2. Прислів'я та при...

3. Пошук гуморесок

4. Улюблена гра

5. Ваш улюблений гетьма...


Народне слово:
Московські чернетки

Грецькі вісточки

Османський ярмарок

Персоналії:
Отаман Вишневецький
Дмитро Вишневецький
Северин Наливайко біографія
Северин Наливайко
історія Самійшла Кішки
Самійло
Кішка
Петро Сагайдачний
Петро Конашевич
біографія Івана Богуна
Іван
Богун
Оповідь про Івана Мазепу
Іван Мазепа
розповідь про Івана Сірка
Іван
Сірко
мова про Івана Виговського
Іван
Виговський
Зображення Палія
Семен
Палій
розповідь про діяння Полуботка
Павло
Полуботок
Картинка Розумовського
Кирило
Розумовський
Дорошенко гетьман
Петро
Дорошенко
Богдан Зиновій Хмельницький
Богдан
Хмельницький
Іван Скоропадський
Іван
Скороп...
пилип орлик та конституція
Пилип
Орлик
Юрій Хмельницький
Юрій
Хмельни...

Статистика


Всього онлайн: 34
Вільних мандрівників: 34
Низових користувачів: 0

Сьогодні були:




Мапа сайту
I love Google! Я люблю Google! Kocham Google! Ich liebe Google!