Затірка — одна з найдавніших страв, поширених серед слов'янських народів.
Круте підсолене пшеничне на яйцях тісто розтирали з мукою у дерев'яних ночовках дерев'яною ложкою, кописткою або рукою доти, доки не утворювалися кульки розміром з горошину чи квасолину.
Їх варили в окропі або молоці, іноді у м'ясній юшці. Затірка вважалася готовою, коли тісто спливало.
Страва мала борошнисту консистенцію.
Споживали її з олією, маслом, смальцем, із засмажкою та й без додатків.
Затірка (як і подібні за простотою виготовлення та високою калорійністю галушки) готували на Україні майже щодня
У наші дні цю страву готують вже не так часто і переважно лише на території Полтавщини та Середнього Подніпров'я.