Життя на порубіжжі Лісу і Степу, Європейської і Азіатської цивілізацій вимагало від воїнів України перебування у постійному тонусі і готовності протистояти будь-якому ворогу. Цей психофізичний тонус набувався і підтримувався різноманітними козацькими розвагами і забавами, що ними завжди славився український народ.
Що є гра для того, хто постійно мусить перебувати у стані готовності до війни? Це те ж саме тренування, відмінність тільки у невимушеності і знятті психологічної напруги, терапевтичному ефекті гри. Козацькі забави вигадувались задля гарту найрізноманітніших якостей козака, це й ігри на фізичну силу, на швидкість реакції, на нестандартне мислення і різноманітні екстремальні розваги та багато інших.
Розпочнемо наш огляд козацьких забав з найвідомішої широкому загалу, а саме «лава-на-лаву».
«Лава-на-лаву»
Збираються дві групи козаків, шикуються один проти одного по одному і більше рядів. Вони тримаються з товаришами праворуч і ліворуч зціпленими у лікті руками по типу ланок ланцюга. По команді старого козака-судді дві команди атакують одна одну. Ціль – відтіснити команду суперника, повалити або розірвати її. Мета такої розваги – тренування тіла козаків і вміння протистояти ворогові гуртом. Подібною козацькою розвагою ще можна назвати перетягування канату двома групами козаків. Нерідко, задля веселощів канат перетягували над багнюкою, калюжею чи струмком, куди потрапляли переможені під загальний регіт товариства.
Стрибки у мішках
Ще один досить поширений вид козацьких розваг. Дострибати першим до визначеної точки і не впасти – ось що мав зробити учасник. Так тренувалась сила, витривалість, координація рухів та весь комплекс м’язів, що відповідав за їзду верхи. Останнє особливо важливе, адже ця розвага готувала козака до тривалих кінних переходів по Вкраїні.
Кулачні бої
Кулачні бої були досить розповсюдженим дозвіллям в усьому світі, особливо у військовому середовищі. Козацтво не було виключенням. Нажаль, безперервність розвитку бойових мистецтв України-Русі була розімкнена підкоренням Української козацької держави Московським царством, а згодом Радянським союзом, що нищили й забороняли все українське. Проте, існує положення про зашифрованість козацького рукопашного бою в українському національному танці гопак, щоб приховати силове тренування від окупантів. Так от, козацькі розваги включали в себе міряння силами шляхом натовчення писків один одному, до такої межі: першої крові, укладання на лопатки, втрати свідомості чи визнання переваги суперника. Кращі шанси на перемогу, звісно мав не сильніший, а більш досвідчений козак, що не раз тикав дулі смерті і знав можливості свого тіла. Такими поєдинками здобувалось краще володіння собою (особливо якщо забава відбувалась після чарки оковитої) і часткова психологічна готовність до вже справжнього двобою. Можливо, це практикувались і в колективній формі.
Співи й танці
Козацькі забави не виключали співи й танці. Метою було не тільки себе показати, а й тренувати голос, правильне глибоке дихання, серцево-судинну систему і опірно-руховий апарат. Викрутаси верхи на коні тренували вправність і невимушеність їзди. Вони дійшли до наших часів у знаменитих виступах кубанців.
Риболовля і полювання
Гуртові риболовля і полювання часто виступали не тільки матеріальним промислом, а й цікавою забавою. У випадку риболовлі змагались у часі непорушності й тиші з вудкою. Особливо престижно було, сидячи у човні, влучно цілити у рибу навколо багром чи простим списом. Полювали рушницею і луком на звіра і птаха. Так тренувалась влучність і нервова витривалість, вміння безшумно ходити по лісу, що особливо цінувалось у пластунів.
Козацькі забави з бойовою зброєю
Козацька доба була особливим часом для чоловіків-воїнів України, тому козацькі забави з бойовою зброєю не були особливою рідкістю. Козаки розважались розколюванням поліняк за допомогою шабель, ними ж брились і фігурно нарізали овочі на куліш. Особливо ж вони полюбляли знімати шапки з голів товаришів за допомогою кулі з пістоля чи самопала. Важко уявити, якої витримки і вправності вимагали такі витребеньки. Завдання ускладнювалось вживанням алкоголю. Це дуже важливий момент, адже алкогольним сп’янінням імітувались змінені психічні стани у бою, від поранень і контузій до специфічних характерницьких станів. З цією ж самою метою полюбляли напувати новачків на Січі і змушувати їх перелазити високий тин (імітація взяття палісаду чи муру на війні), долати скелю і проходити по стовбуру дерева над прірвою під впливом барильця оковитої.
Ще одна козацька забава
Зі спогадів одного російського офіцера ми взнаємо ще одну козацьку забаву. Під час Кримської війни пластуни Чорноморського козацького війська побились об заклад з росіянами, що добудуть полоненого англійського чи французького офіцера не пізніше як за два дні. Вночі пластуни підповзли до позицій супротивника і зачаїлись. Пройшло багато часу і якийсь англієць пішов у кущі справити нужду, де і був схоплений та доставлений до табору російського війська. Вочевидь, козаки полюбляли робити такі викрутаси на спір і в часи Гетьманщини, а може й ще раніше.
Розвага з люлькою
Козаки дуже цінували люльку і тютюн, які подеколи вважались ціннішими за жінку. Була така козацька розвага: знайти якийсь дуже міцний тютюн (легендарний лубенський для цього підходив як найкраще) і смалити його, поки один з них не закашляється. Братчики потім довго кепкували з такого сіроманця.
Інтелектуальні козацькі забави
На останок варто пом’янути і своєрідні інтелектуальні козацькі забави. Сидячи по вечері біля вогнища, або перебуваючи у рейді чи на сторожі, козаки полюбляли вигадувати байки. Хто придумає найбільш смішливу і дотепну історію, той стає душею компанії і загальним улюбленцем. Таким чином, мабуть, можна було уникнути миття котлу після ситної каші.
Ось такими майстрами були козаки у питанні вигадування різноманітних забав і розваг. Це ставало у пригоді під час сірих буднів чи виснажливих військових походів, гартувало тіло і дух та сповнювало оптимізму воїнів-захисників Вітчизни.
Тарас Андросенко, для братчиків з indragop.org.ua
Автор: INDRA
Також може зацікавити:
|