Кваша — страва, схожа на кисіль за технологією виготовлення, але відмінна за складом продуктів.
Її готували з двох частин житньої та однієї частини гречаної муки, а також невеликої кількості муки з житнього солоду.
Борошно змішували, запарювали окропом, розводили до густини рідкого тіста і ставили на ніч у тепле місце для скисання.
Таке кисло-солодке молоде тісто вранці варили у горщику, уважно стежачи, щоб кваша "не втекла", і вживали на сніданок чи вечерю або як третю (солодку) обідню страву.
Влітку квашу заправляли садовими ягодами, взимку — свіжою калиною, сушеними, вареними й товченими грушами.
На Правобережжі існував інший спосіб виготовлення кваші. Брали три горщики з окропом і в кожен всипали, поступово вимішуючи, щоб не було грудок, кукурудзяну, житню та ячну солодову муку.
Потім всі три тіста змішували разом, уквашували у теплі й варили.Кваша вважалася ласощами, її дуже любили, вихваляючи:
Така кваша, якби й наша; Як кваша ся вдасть, дівка ся віддасть і т. ін.
Нинішня народна кухня, на жаль, втратила цю самобутню страву.