Протистояння з Кримським ханством

Козаки були природним захистом південних кордонів Польщі та Литви, а згодом і Речі Посполитої від татар. Звичайно, степове життя за дніпровими порогами змушувало до постійного військового протистояння з татарами, котрі протягом XIV-XV століть проводили інтенсивну експансію в напрямку півночі та сходу. Після відокремлення від Золотої Орди Кримське ханство перебувало у сфері військово-політичних взаємодій монгольських лідерів, в тому числі і Великого Золотоординського хана. Через море відбувалася економічна та культурна взаємодія Криму з Венецією та Генуєю. Велике князівство Литовське проводило ворожу політику щодо Криму, однак час від часу ворожнеча змінювалася на союзи, оскільки існував ще один, досить часто їх спільний ворог – Московське царство.

Кримські татари активізуються після того, як війська Османської Туреччини висадилися на узбережжі Криму і змусили хана до союзу у 1478 році. Вже через сім років перший великий похід турків і татар на Велике князівство Литовське закінчився руйнуванням Києва і великим спустошенням всієї Київщини та Поділля. Невдовзі напади почастішали. Ні Польща, ні Литва неспроможні були захистити свої велетенські кордони. У відповідь на цей виклик історії народ сам сформував опір. Цей опір називався Козацтвом.

Козаки мали достатньо якостей, потрібних для успішного протистояння з татарами. Надзвичайно висока мобільність запорозьких загонів поєднувалася із досконалим знанням місцевості та пристосованістю до умов життя в степах, плавнях, на берегах рік та озер і навіть морському узбережжі. Регулярні війська Польщі та Литви були неспроможними боротися з швидкою татарською кіннотою за винятком ситуацій, коли безвихідь через особливості рельєфу або засідки примушували татар приймати бій. Козаки часто здійснювали дошкульні диверсії: нападали на окремі дрібні загони вершників, викрадали стада худоби, отари овець, табуни коней, підпалювали татарські мости, хутори і укріплення. Особливо козаки любили влаштовувати засідки. З появою самопалів та мушкетів добре озброєне козацьке військо могло повноцінно протистояти кримським татарам. Час від часу запорозькі козаки влаштовували походи на міста і фортеці татар. Часто страждав від козаків Перекоп, а також турецькі міста-фортеці, які охоронялися татарськими загонами: Очаків, Кизи-Кермень, Тягина, Хаджибей, Акерман та інші. Особливою заслугою козаків було звільнення бранців, котрих татари захоплювали в українських та інших землях. Відомі козацькі гетьмани Петро Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Самійло Кішка уславилися успішною боротьбою з татарами. Внаслідок військової активності козаків було підірвано панування татар у Північному Причорномор’ї, і це створило передумови для ефективнішої боротьби з турками та мирної колонізації цієї території.

Але як відомо, не всім може сподобатись ця історична нотатка про козаків та Кримське ханство. Можливо просто вам не сподобався стиль написаної статті або є якась інша причина. Не потрібно впадати у відчай! Для покращення свого настрою ви можете купить женские мокасины от Ugg Australia із доставкою. А Кримське ханство нехай зачекає до покращення вашого настрою.

Також може зацікавити:

• Як козаки врятували 20 тисяч християнських бранців.
• Ілля Рєпін. "Запорожці пишуть листа турецькому султану"
• Запорозька торгівля
• "Жалуваня козаків" або "яка заробітна платня була у козаків?"
• Козаки-інженери
• Наслідки походу на Москву 1618 року