Запорозька торгівля

Значну роль і торгівлі відігравало не тільки зручне розташування Запоріжжя, а й наявність природніх шляхів сполучення. Край запорозьких козаків знаходився на роздорожжі між Україною, Литвою, Польщею, Росією, Туреччиною. Отже, не тільки зростали торгівельні зв'язки між окремими районами Запоріжжя, але й торговий обмін.

Крамниці на січовому базарі складали цілі спеціалізовані торгівельні радя: м'ясний, шинковий, крамний, ковальський, гончарський. Січовий базар був важливим центром транзитної торгівлі. Тут іноземні купці, що приїжджали на запоріжжя, перепродавали свої товари запорозьким торгівцям. Помітну роль у торгівельному житті Запоріжжя відігравали шинки, або корчли, і пивниці з льодовнями й льохами. Шинки й пивниці часто працювали при заїжджих дворах. З крамниць, шинків і пивниць до військової скарбниці збирався "грошовий оклад". Шинками також могли володіти не тільки козаки, а й посполиті. Окремі особи мали по декілька таких точок. В деяких шинках торгували не самі власника, а їхні прикажчики. Окрім спритних напоїв, які в козаків набували широкої популярності в шинках продавали: олію, посуд, папери тощо.

Варто зупинитися на деяких предметах запорозької торгівлі. Одне з головних місць серед них посідали коні та худоба, вирощування яких у багатьох господарствах не було зорієнтоване на потреби ринку. Так, 1769 р кошовий отаман Калнишевський продав двом орловським купцям 250 коней. Це принесло кошовому 3750 карбованців. Пізніше в 1775 році він же продав у Крим 14 тис. овець, одержав за них 28 тис. карбованців. Власними кіньми та худобою торгували й рядові козаки, але, звичайно, не в тих великих обсягах. Цим займався й Запорізький Кіш.

Ще важливий козацький експорт були риба й рибопродукти. Торгівля рибою починалась ще на місці рибних промислів, куди з'їжджалися чумаки з Правобережної України та Гетьманщини.

Підготував Сашко_Залізняк, спеціального для козацького порталу.