Головна » 2014»Січень»10 » Переяславська рада 1654 та статус Гетьманшини-України. Залежність чи назалежність?
23:54
Переяславська рада 1654 та статус Гетьманшини-України. Залежність чи назалежність?
Як усім відомо, унаслідок всеукраїнського антипольського повстання 1648 року під проводом Богдана Хмельницького, народилася перша національна держава українського народу, що мала офіційну назву Військо Запорозьке, а неофіційно називалася Гетьманщиною. Через вкрай несприятливі зовнішні фактори – Богдан Хмельницький вимушений був піти на військо-політичний союз с Московським царство. За цей міжнародний акт чимало сучасних українських патріотів вважають Хмельницького зрадником, але якщо поринути в ту епохи і поглянути на неї очами сучасників іншого шляху крім союзу з православною Московією у молодої України-Гетьманщині не було. Причини союзу були простими: кругом України були самі вороги Поляки та Литовці, які сповідували католицтво. Мусульманські Порта та Кримське ханство були вкрай ненадійними союзниками, що постійний час зраджували: найяскравіший приклад захоплення татарами Хмельницького на початку Берестецької битви (в разі якого козацьке військо було обезглавлене), а також зрада татарського хана під Збаражем 1649 та Жванцев 1653. Без зовнішньої допомоги молода країна була б просто розшматована ворогами.
Згідно традиційної радянської-російської історіографії на Переяславській Раді 8 січня 1654 відбулося урочисте возз'єднання-приєднання Гетьманщини-України до Московської держави, але що саме відбулося на Раді про мало хто знає. Саме Рада була досить вузькою лише 300 чоловік. У ній взяли участь представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків (всього ж полків було 20) та жителі Переяслава. Не було представників від селян, міщан (крім Переяслава), духовенства, та представників від Запорізької Січі. На самій Раді не було підписано жодного юридичного документу все відбулося усно. Хмельницький зі старшиною присягнули бути під високою рукою царя разом із землею та містами. Таке формулювання було досить розмитим, як для юридично грамотного 17 століття. Таке неоднозначне формулювання було зроблене з умислом, бо кожна зі сторін могла розуміти домовленості по-своєму. Богдан Хмельницький розцінював союз з Московським царством, як військову угоду, яку можна розірвати у будь який час.Московія у свою чергу думала про Переяславську угоду як про включення Гетьманщини в склад царства на правах васалу: як приклад Кримське ханство васал Турецької імперії. У березні 1654 року, царем Олексієм Михайловичем видані березневі статті. Найголовніші витримки з них: «Без царського указу гетьман не мав права на зносини з Польщею і Туреччиною. Про зносинах з іншими країнами повинен був царя інформувати. Це єдине обмеження влади гетьмана як суверенного правителя, але на ділі переговори велися вільно. Якщо посол іншої країни приїжджав з "гидким Великому государю справою" гетьман був зобов'язаний його затримати.
В іншому - повна автономія: фінансова, митна, військова. Московські війська не могли розміщуватися на території Гетьманщини. Всі податки - в місцеву казну. Гетьман обирався самими козаками без необхідного затвердження царем. Згідно цього документу Гетьманщина-Україна була васалом московського царства. А де-факто реально ніякого приєднання до Московії не відбулося Гетьманщина продовжувала існувати у якості незалежної країни. Я підкреслюю незалежної. Хмельницький і Виговський підтримували міжнародні відносили і укладали міжнародні договори з іншими державами наприклад Швецією і Трансільванією без жодної оглядки на Москву. Наприклад у січні 1655 року шведський король Карл Х Густав написав листа до Богдана Хмельницького, як до правителя суверенної країни де-факто рівного шведському королю за рангом. Карл Густав запропонував укласти військовий союз між Швецією та Гетьманщиною для завоювання Польщі. І Хмельницький пристав на цю пропозицію незважаючи на те що Московське царство було проти цього союзи. Переяславську угоду 1654 року між Гетьманщиною та Московським царством розцінювалася в світлі міжнародної дипломатії 17 столітті, як звичайний військовий союз. Ще один факт після Віленського перемир’я 24 жовтня 1656 Московія перестала воювати з Польщею. Але Україна-Гетьманщина продовжила війну з Польщею яка тривала аж до укладання у вересня 1658 Гадяцького договору між Річчю Посполитою і Гетьманщиною. Наведенні приклади яскраво ілюструють, що Гетьманщина вела повністю самостійну міжнародну політику, без жодної оглядки на Москву. А отже Україна-Гетьманщина до підписання Переяславський статей 1659 року була де-факто незалежної державою. І найдивніше Гетьманщина часів Хмельницького і Виговського, згідно реальної міжнародної дипломатії була більш самостійної, більш незалежної, ніж сучасна Україна, якій Російська федерація зуміла нав’язати кабальний договір про перебування Чорноморського флоту у Севастополі (у супереч Конституції України в я якій прямо вказано що перебування іноземних військ на території України заборонено). Друга річ Москва зуміла добитися не підписання українською владою договору про Асоціацію з Європейським союзом.
Проте у 17 столітті Московське царство не змогло перешкодити підписанню гетьманом Іваном Виговським Гадяцького договору з Польщею. А коли Московія кинула свої війська на захоплення України-Гетьманщини її 130 тисячна армія була ущент розбита військом Виговського під Конотопом. Фактично Україна-Гетьманщина перестала існувати як незалежна держава не після Переяславської усної угоди 1654 року, а після підписання «Переяславських статей» 17 жовтня 1659 року в Переяславі. Статті означали розрив Гадяцької угоди 1658 року з Річчю Посполитою, підписані вони були гетьманом Юрієм Хмельницьким і представниками московського уряду на чолі з князем Олексієм Трубецьким. За Переяславськими статтями 1659 року Україна-Гетьманщина ввійшла в склад Московського царства на правах широкої автономії. Таким чином ми можемо вести мову про існування в 1648-1659 роках де-факто незалежної країни Гетьманщини-України і на цю незалежність Переяславська угода 1654 року майже не вплинула. Богдан Хмельницький не був зрадником своєї землі як деякі автори намагаються його представити. Існування бодай і на короткий час незалежної української держави в 17 столітті оказало велетенську роль на майбутнє української нації. Без пам'яті про Україну-Гетьманщину створеної в результаті національної боротьби, не утворилася б Українська Народна республіка, що оголосила про свою незалежність 9 січня 1918 року і яка проіснувала до 1922. Пам'ять про славних козацьких предків жила і житиме в серцях усіх українців і без цієї світлої пам'яті в 1991 році на референдумі 90 % відсотків українського народу не підтримало б акт проголошення Української держави і створення суверенної держави.
Головна сторінка
Допомогти сайту
Завантаження 
Козацькі книги (51)
Гетьмани та кошові
Книжки про козаків
Козацькі приказки
Вірші про козаків
Звичаї козаків
Походи козаків
Козацький форум
Козацькі легенди
Козацький словник
Козацькі ігри на PC
Козацьке аудіо 
Козацька галерея 
Фільми про козаків
Кухня козаків
Козацькі випроби
Книга згадок
Написати Кошовому
Додати матеріял 
Як усім відомо, унаслідок всеукраїнського антипольського повстання 1648 року під проводом 
В іншому - повна автономія: фінансова, митна, військова. Московські війська не могли розміщуватися на території Гетьманщини. Всі податки - в місцеву казну. Гетьман обирався самими козаками без необхідного затвердження царем. Згідно цього документу Гетьманщина-Україна була васалом московського царства. А де-факто реально ніякого приєднання до Московії не відбулося Гетьманщина продовжувала існувати у якості незалежної країни. Я підкреслюю незалежної. Хмельницький і Виговський підтримували міжнародні відносили і укладали міжнародні договори з іншими державами наприклад Швецією і Трансільванією без жодної оглядки на Москву. 
