Визвольна війна українського народу під керівництвом Богдана
Хмельницького розпочалася надзвичайно стрімко. Основна армія, котра перебувала
під його командуванням і налічувала близько дев’яти тисяч запорожців на початку
1648 року, становила головну ударну силу. Однак не менш важливими були
повстанські загони Максима Кривоноса. Саме їх Хмельницький використовував для
того, аби дезорієнтувати противника і залишати основне військо завжди свіжим та
повним сил. Швидкими маневрами Хмельницький рухався в напрямку на Захід, а
перед ним шаленіли загони Кривоноса. Повсталі війська налічували близько
двадцяти тисяч, а в липні 1648 року їх було більше сорока тисяч. Саме Кривоніс
спрямовував їхню енергію, а точніше – ненависть, проти шляхти, ксьондзів, жидів
та найманців. Після того, як повстанці пройшли Умань, почалося масове
піднесення національного руху на Брацлавщині та Поділлі.
Саме подільський рейд
став найбільш унікальним. Адже повстанці розгромили абсолютно всі військові з’єднання,
які там знаходилися – і поляків, і німців, і литовців: як регулярні королівські
полки, так і загони місцевих магнатів та шляхти. Рейд почався із захоплення
повстанцями Бершаді. Потім Кривоніс спрямував удар на північ, до Теплика і
Гальшина. Повстанці спалили садиби найбільших землевласників, по виганяли із
церков арендаторів-жидів, і головне – захопили арсенали в найбільших фортецях
Брацлавщини: Ладижині, Немирові, Вінниці, Кальнику, Погребищі, Плискові,
Печері, Тульчині, Томашполі. Великим досягненням Кривоноса стало захоплення
Стіни і Красного. Різанина, яку козацько-селянські війська влаштовували на
Брацлавщині, очистила шлях головному війську Хмельницького. Сам Кривоніс за
домовленістю із гетьманом позиціонував себе як окремий лідер повстанців. Це
справляло на поляків враження розрізненості визвольних сил, і вони намагалися
проводити переговори із Кривоносом, зміст котрих той передавав до відома
головних сил, а Хмельницький таким цікавим способом легко дізнавався про плани
ворогів. Після взяття Красного полки Кривоноса вдвічі збільшилися в кількості
людей, а управління північним крилом повстанського руху взяв на себе Данило
Нечай. Стрімким переходом він оточив хмільник і за два дні захопив місто.
Звідти козаки та селяни Нечая підійшли до Янушполя та Чуднова, які захопили
також без особливих зусиль. В цей час Кривоніс готувався до взяття Бара. Найбільша
фортеця Центрального Поділля відкривала шлях до Кам’янця, Збаража, а потім - до
всієї Галичини. Облога мала бути затяжною, однак на допомогу прийшли загони
місцевих селян та реєстрових козаків, котрі підпалили фортецю. Кривоніс
протягом трьох днів захопив місто, а всі дерев’яні укріплення Бара сплив.
Хмельницький вітав соратника з великою перемогою. Козаки влаштували в місті
жахливу різанину – більшість поляків та жидів було знищено. Після Бара шлях на
захід був легшим, повстанці швидко захопили Дунаївці та Ушицю, Багринівці,
Ялтушків і підійшли до Кам’янця. Звідти Хмельницький забрав Кривоноса на
північ, а повстанські загони, котрі залишилися на півдні, остаточно визволили
край. Кривоніс авангардними силами підійшов до Летичева, захопив його, і рушив
до Старокостянтинова, біля якого він зіткнувся із великими силами німецьких
найманців, яких зумів оточити і швидко перемогти. Там козаків уже чекало
польське військо, яке намагалося зупинити народний гнів. В битві біля Пилявець
Богдан Хмельницький розгромив ворога, і Подільський рейд Кривоноса було
переможно завершено. На черзі були Галичина і Волинь.
Автор: bohdan
Також може зацікавити:
|