КОЗАЦЬКИЙ ПОРТАЛ НАПОЛЕГЛИВО РЕКОМЕНДУЄ КУПУВАТИ ЦИФРОВИЙ КОНТЕНТ ТА ПІДТРИМУВАТИ ВИКОНАВЦІВ!

Ми зібрали всі козацькі пісні, які у нас були в одну колекцію і зараз Ви можете завантажити її.

Вся колекція поділена на 6 категорій:

Веселі - козацькі пісні, які я слухаю, коли у мене хороший та веселий настрій.

Сумні - для прослуховування в режимі "задуми".

Інше-козацьке - пісні, які важко однозначно віднести до якоїсь іншої категорії.

Попса - пісні про козаків та козацтво у виконанні естрадних співаків. Я таке не дуже люблю, але може комусь таке подобається, або треба для якогось заходу.

Просто ук ... Глянути далі »

Ось перелік звичаїв та традицій козаків. Будемо вдячні за доповнення у коментарях. За основу взято цю публікацію.

Статус козака
Існує досить поширена думка, що в запорозькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Проте це не так. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти дуже нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі, тож не всі й ставали козаками.

---

Статус молодика та джури
Новачок, незалежно від віку, приймався спочатку в «молодики». Молодик сім років учився фехтувати, влучно стріляти, «реп'яхом» на коні сидіти, виконувати гопак, який колись був не танцем, а різновидо ... Глянути далі »

Різдво по-козацьки

Хоча хронологічний  початок року - 1 січня - в Україні почав вводитись ще з XV ст., традиція святкувати новий рік на Різдво Христове була домінуючою. Це пояснюється логікою наших релігійних предків: рік має починатись разом з днем народження його Спасителя.

За ще язичницькими віруваннями 7 січня (за новим стилем) вважалось також днем народження Сонця.

Різдво на Гетьманщині

... Глянути далі »

Козацька культура

Козацька культура як така виникла на основі культури народу України-Русі. З самого початку вона була опозиційною по відношенню до культурної експансії Речі Посполитої з її надзвичайно сильними польсько-католицькими впливами на русинський шляхетський стан, що XVI-XVII спричинило поступове розчинення руських магнатських родів, таких як Вишневецькі і Острозькі. Проте, з успіхом національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького і формуванням нової, власне відтепер справді козацької політичної і економіч ... Глянути далі »

Українське село

Загадкове і мальовниче – як писанка на Великдень, кожне зі своєю неповторною історією. Багато сіл і хуторів тісно пов’язані з історією Українського козацтва і носять такі назви як Козаче,  Козаччина, Козацька Слобода, Зимівник, Коза́ча Ло́пань і інше.

У Січі жили неодружені козаки

Такий звичай запорізьких козаків, насамперед, пояснюється їх військовим становищем. Оскільки жінок на Січ під страхом смертної кари не допускали, то сімейні козаки на зимівлю ... Глянути далі »

Для жодного українця не секрет, що козаки дуже любили подмухати димом з люльки. Люлька для сіроманця була на рівні з добрим конем, гострою шаблею. Звідки ж взялася ця традиція, як і коли потрапив тютюн і люлька до Вкраїни? Звідки брали тютюн та чи використовували домішки? Які були звичаї, пов’язані з палінням? На ці і інші питання спробуємо дати відповідь.

Корені традиції

Наддніпрянщина має давні традиції файкування. Ще скіфи використовували праобраз люльки, правда без мундштука. Такою чашею, сповненою різноманітним зіллям, окурювали людей і житла в ритуальних чи магічних цілях. Більшість скіфів жили у степових пустках, відповідно в хід йшли усі відомі лікуваль ... Глянути далі »

Життя на порубіжжі Лісу і Степу, Європейської і Азіатської цивілізацій вимагало від воїнів України перебування у постійному тонусі і готовності протистояти будь-якому ворогу. Цей психофізичний тонус набувався і підтримувався різноманітними козацькими розвагами і забавами, що ними завжди славився український народ.

Що є гра для того, хто постійно мусить перебувати у стані готовності до війни? Це те ж саме тренування, відмінність тільки у невимушеності і знятті психологічної напруги, терапевтичному ефекті гри. Козацькі забави в ... Глянути далі »

Ця картина справила величезний вплив на творчих людей. Так, наприклад, потрясіння від творіння Рєпіна з полонила його стихією життєлюбства змусило художника Костянтина Маковського забути про салонного живопису і повернутися до здавна хвилювала його темі народного повстання XVII століття. Проте вже не один десяток років обговорюється тема, до якої періодично повертаються журналісти та культурологи : чи був лист насправді, або цей епізод - лише плід уяви художника, щось схоже старанно виписаною німій сцені у фіналі п'єси Гоголя « Ревізор». Тому є необхідність згадати про автора цієї знаменитої картині і про те, як же виник її задум .

Влітку 1878 Ілля Юхимович Рєпін познайомився в підмосковному Абрамце ... Глянути далі »

Доброго здоров'я, Мандрівник!
Сьогодні мова піде про те, яке жалування отримувало Запоріжжя від Московії.

---

Перші конкретні відомості дадуються 1668 роком:

"2000 карбованці та сукна різного кольору сто в'язок німецьких"

---

Далі зустрічається згадка від 1675 року:

"500 червінців, 150 половинок сукна, 50 пудів свинцю й зілля також" ... Глянути далі »

Приблизно з початку XVI ст. серед козаків, особливо серед січовиків-запорожців, у великій шані стає побратимство.

Козаки мали звичку давати одне одному прізвиська. Це були влучні назви, що характеризували козацьку персону іноді набагато краще, ніж могла зробити ціла автобіографія кожного з них. Прізвиська козаків стали основою їхніх прізвищ, в подальшому зафіксованих різними документами, реєстрами  та переписами.

Потреба давати прізвисько випливала з того, що ідентифікація та навіть проста функція управління, організації і самоорганізації козацького товариства вимагала швидкості та мобільності. Називати одне одного повним ім’ям, по-батькові та по прізвищу було дуже довго, а самих імен для ідентифікації нашвидку просто не вистачало – адже було багато однакових імен, одне тільки козацьке ім’я «Іван» чого варт ... Глянути далі »

Козак під Хотином (1621 рік). Основа для реконструкції - малюнок з герба Війська Запорозького Низового - гравюри з поетичного твору Касіяна Саковича "Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного гетьмана війська його королівської милості Запорозького".

Шапка підбита хутром, такий спосіб її носіння фіксується на зображеннях та козацьких печатках. Поверх сукняного жупана - угорська манта, або катанка; петлиці з тканої тасьми; на ногах чоботи; через плече на шкіряному паску висить натруска з дрібним запальним  порохом та металевим ключем до мушкета з колісним замком, який козак тримає на плечі. На поясі з правого б ... Глянути далі »

Перед нами представник старшини в ранзі осавула. Шапка прикрашена аграфом та пір'ям,  він у гермяку лунського сукна, підбитому (можливо лише частково) хутром, зі срібними ґудзиками. Це модний варіант гермяка відомий за цілою низкою зображальних джерел того часу. Поверх тканого пояса - шкіряний ремінь із сагайдаком та вишитою сумкою шабельтасом-ташкою.

Лук поважали як зброю воїнів професіоналів,  бо він потребував постійного самовдосконалення в володінні, він неодноразово згадується як зброя яку використовували козаки та козацька старшина. До паса на шовкових плетених шнурах підвішена татарська шабля в піхвах, обкладених сріблом. У правиці осавул тримає келе ... Глянути далі »

Перед нами простий козак, можливо кавалерист. Козак на малюнку одягнутий в "гермяк" ("ермяк") з відкладним хутряним коміром (такий вид одягу часто згадується в актах та фігурує на іконографічних джерелах, наприклад саме в таких гермяках зображено полонених під Берестечком селян на відомій гравюрі Вільгельма Гондіуса (1652 року)).

Гермяк, вид одягу частково забутий реконструкторами, але досить розповсюджений в XVI-XVII ст. Цей одяг міг мати декілька різновидів.

Як правило цей козацький одяг був чимось середнім між плащем та каптаном, не рідко мав хутряні коміри та обля ... Глянути далі »

 Доброго здоров'я усім Мандрівникам та низовим козакам!
Сьогодні натрапив на цікавий блог, що повністю присвячений історії та реконструкції козацької доби.
Знайшов там багато корисних напрацювань, тож ділюся із Вами (текст взято із вищезгаданого сайту).
  На малюнку, зі спини, зображено покозаченого селянина (ліворуч) та козака. На селянині коротка свитка - сермяга (один з можливих варіантів крою), недорога шапка, не широкі штани - порти (можливо він не з Подніпров'я  а наприклад з Поділля), онучі з шкіряними постолами. Селянин вдягнув тканий пояс, щоб краще підкреслити свою нову належність до коза ... Глянути далі »

Були такі часи, коли всі стани населення, від селянина до шляхти, хотіли одягатися, як наші брати, говорити й веселитися, як козаки.
А справді, козаки уміли веселитися й відпочивати! Ще б пак – на Січі вільного часу було вдосталь, а неподалік завжди була корчма, де була не тільки горілка, а й музики. Саме тут наші предки мірялися своєю силою молодецькою. І  не обов’язково це було навкулачки – це вони робили навіть більш естетично й вишукано саме у танці. Недарма козаки називали себе українськими лицарями!

"Козак" – бойовий танець,  який танцювали виключно чоловіки. Виник цей тане ... Глянути далі »

У пісні «Їхав козак за Дунай» змальована поетична картина Семеном Климовським, яка відображає картину, коли молодому парубку доводилося покидати рідних, рідний дім, неньку і йти на військову (козацьку) службу.
 

Козацька служба – це священний обов’язок, справа честі, вияв любові до рідної землі, Батьківщини. Але тепер друзями козака є вороний кінь та зброя ясна. А його кохана дівчина нехай чекає його з війни зі славою.


Дівчина розуміє, що може більше не побачити свого миленького коханого, без якого їй не бачити радості й щастя, тому страждає і плаче. Народна пісня «Їхав козак за Дунай» побудована на емоційному діалозі, в якому є багато повторі ... Глянути далі »

Козаки за внутрішніми якостями та за зовнішніми ознаками були повним відображенням свого народу, свого часу, вони відповідали всім ознакам справжніх патріотів своє Батьківщини.

Вони були здебільшого середнього росту, сильні, хоробрі, міцні, плечисті, від степового повітря і літньої спеки були смаглявими.

З постриженою головою на якій був тільки чуб (оселедець), з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи люльку в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав.

Постать козаків завжди надихала мужністю, неповторним гумором, молодецтвом. Завжди був здоровим, вільним від хвороб, умираючи в біль ... Глянути далі »

Хто такий козак? Лицар, герой, який готовий віддати власне життя за долю і
процвітання Батьківщини. В свідомості кожного з нас свої власні образи козацтва. В наш час Козацтво – один із найгероїчніших, найсвятіших, найближчих українських міфів. Тема сучасної козацької України одна з найболючіших. Навіть не будемо згадувати про День козацтва.
Козача ментальність вироблялася віками на принципах общинності і взаємодопомоги, мобілізаційної, внутрішньої потреби козаків служінню вищій ідеї, як релігійної так і державної, при якій на другий план відходять особисті інтереси. Це і є особливим типом козачого світогляду. Козача ментальність, за своєю природою, несумісна з пр ... Глянути далі »

Одяг наших козаків був простим, зручним і легким.
На початку свого існування вони навіть не думали про свою зовнішність.
Трохи пізніше у козаків з’явився певний "парадний" одяг, хоча багато хто одягався дуже просто.

 

 

 

 

 

 

 

Ось що розповідає народна пісня нам про одяг козака :

Категория: Культура, побут і життя козаків | Переглядів: 34044 | Дата: 08.12.2012 | Рейтинг: 3.2/4 | Коментарі (0)

... Глянути далі »

... Глянути далі »

Козаки, і особливо запорізькі козаки, а потім і загалом все козацьке військо було особливо вмілим у плані спорудження інженерних загороджень. Більшість тогочасних істориків відзначали це вміння як справжній військовий талант.

Особливість обставин, в яких відбувалися військові дії козацтва, зумовлювала їх пристосування та пошуки швидких рішень у степу й на місцевості, котра була досить незручною для відступів або швидких переміщень: ярах, балках, байраках, долинах річок та струмків. Постійна небезпека зі сторони татар і турків доповнювалася та підсилювалася польськими, а потім і московськими вій ... Глянути далі »

Українські козаки-запорожці були найбільше свідомими своєї віри, а з часів Хмельниччини почала формуватися мовна самосвідомість. Ще Петро Сагайдачний разом із Петром Могилою усвідомлювали важливість збереження руського письма та культури. Об’єктивний процес розвитку української нації зумовив поширення новоукраїнської мови, що поступово витіснила з побутового вжитку староукраїнську – слов’янську мову Київської Русі, і надалі швидко захоплювала діловодство спершу козацької гетьманської держави, а згодом – територій, підконтрольних Речі Посполитій та Російс ... Глянути далі »

Українські народні розповіді, пісні та легенди дозволяють зазирнути до минулого і спробувати роздивитися та зрозуміти ті події, котрі відбувалися в часів козацтва. Цікавою стороною козацького життя та особливою рисою характеру народних воїнів був їхній гумор.

... Глянути далі »

Будь-які суперечки, які виникали між козаками, виносились на суд. Суд у козаків був словесний, але зі здоровим глуздом. Суддями була військова старшина. Головним суддею вважався кошовий отаман (його вирок не підлягав апеляції до Гетьмана).

Злочинець і постраждалий викладали перед суддями суть справи, після цього виносився усний вирок який і припиняв усі чвари й непорозуміння. Перед суддями усі були рівними.

Покарання були різними, в залежності від характеру скоєного злочину. За що карали:
- Вбивство побратима
- Крадіжку
- За зв'язок з протилежною статтю
- За содомський гріх
- За зухвалість щодо старших за званням
- За кривду жінки
- За пияцтво під ча ... Глянути далі »

Найпершими впровадили алкогольні напої біблійські віросповідання. Споживання вина стало необхідним обрядом з метою отуманювання духовної основи людини. Адже, ніяка людина не забуде свою духовну природу і не доведе себе до думки, що вона є нижчою за когось, без допоміжних засобів. Хоча тоді, коли це впроваджувалось ніхто і гадки не мав до чого це може призвести.

Загалом кодування на алкоголь впровадилось раніше і продовжується зараз, починаючи з дитинства.
- Причащайся раб Божий…, - говорить піп, підносячи до маленького ротика «церковне вино» («кагор») . Малий кліпає очима, відкриваючи ротик тихо проказує:
- Івасик…

І ложечка вина, потрапивши в маленький ротик, розч ... Глянути далі »

Найголовнішим атрибутом козацького одягу були шаровари. Першою згадкою про них вважається опис Грека Полідевка, який жив у ІІ столітті. Він пише: «Таври і скити мають широкі штани і називають їх шароварами». Особливістю шаровар є їхня зручність і пристосованість к погодним умовам. Козак вдягнений в них з легкістю міг проводити рухи ногою не відчуваючи скованості. Окрім цього, шаровари приховували зародження удару ногою, що часто допомагало в бою.

Наступний необхідний елемент козацького одягу є вишита сорочка. Найзагадковішим елементом вишиванки є її узори. Не даремно саме їм присвячена низка праць вчених-дослідників, узагальнюючи які можна стверджувати, що вишивка на сорочці - це закодована сис ... Глянути далі »

Першою згадкою про козацький одяг є щоденник Еріха Ласоти, який у 1594 році виїхав на Запорозьку Січ, щоб запросити козаків на імператорську службу проти турків.

Козацький одяг поділявся на буденний і парадний. Часто зустрічались елементи одягу які виконували захисну функцію.

Найпоширеніший такий елемент це вишиті залізні дротини, які оберігали власника від серйозних уражень шаблею.

Історик-дослідник А. Скальковський зазничив, «що запорожці зодягалися дуже просто, особливо в Січі й на службі, проте на відміну від поселян, передусім польських, носили червоні жупани, сині контуші й високі сірі шапки зі шликами, теж червоними».

А називали вони себе молодцями або молодцями ... Глянути далі »

Історія України XVI—XVII ст. характеризується запеклою боротьбою українського народу за свою національну самобутність, велику і почесну роль у якій відіграли українські козаки. Медичну допомогу пораненим і хворим воїнам-козакам подавали здебільшого народні цілителі. Та й самі козаки володіли певними прийомами само- і взаємодопомоги: вміли пускати кров, виривати зуби, накладати лещата при переломах тощо.

Життя запорізьких козаків здебільшого минало в походах і бойових сути ... Глянути далі »

АРТИЛЕРІЯ (армата) – рід військ, вид вогнепальної зброї, який призначався для ураження противника та руйнування його оборонних споруд за допомогою вражаючих елементів великої ваги та розмірів (ядра, бомби тощо).

В Україні перші гармати з'явилися в кінці 14 ст. Зважаючи на велику вагу та громіздкість перших гармат, їхню невисоку скорострільність, вони застосовувалися для оборони замків. Велика вартість перших гармат обумовила те, що в українських містах їх було ще небагато. В 1471 р. у Вінниці була 1 гармата, в Чуднові – 3, а в Житомирі – 4 великі гармати і 5 тарасниць. В 15 ст. в Україні вже почалося власне виготовлення гармат.

Перебували гармати і на озброєнні в козаків. Час ... Глянути далі »

Українське козацтво збагатило вітчизну та її світову військову практику самобутнім озброєнням. Як і в усіх арміях світу того часу, основна роль належала холодній зброї, застосування якої диктувалося недосконалістю зброї вогнепальної. На озброєнні у козаків були чекани, списи, ножі, кинджали. На початку визвольної війни, тобто до 1648 р. основною зброєю козаків стала шабля, що була символом ... Глянути далі »

Якщо козак має таку злостивiсть, що вб'є другого з умисним намiром, тойого кладуть на тiло вбитого i їх ховають у однiй могилi. Цей звичай вжезник з Малоросiї, але вiн зберiгався у запорозьких козакiв аж до кiнцяїх iснування.

Козака, який щось украв у iншого козака на Сiчi або поза Сiччю, прив'язували на великому ринковому майданi до стовпа, поставленого длятакої кари, i вiн лишався там, доки не вiддасть украдене або незаплатить утричi бiльше за його вартiсть, а потiм мав ще лишитися тамтри днi. Якщо йшлося про велику крадiжку або коли вiн уже крав ранiше,то пiсля того, як вiн вистоїть пiд стовпом належний час, його вiшали нацьому сто ... Глянути далі »

Ареал етнічної основи українського костюма в цілому збігається з ядром Київської Русі — Київщиною, Сіверщиною, Поліссям, Поділлям i Галичиною; національні ж його риси стали складатися в XIV— XV ст. головним чином у селянському i козацькому середовищі.

До комплексу одягу XV ст. входила насамперед сорочка переважно із грубого саморобного полотна. У чоловіків вона була короткою, глухою, тунікоподібною, з прямокутною горловиною. Жіноча сорочка була довгою, різноманітного крою: тунікоподібна, з плечовими вставками (пришитими по основі й по підканню стану), з суцільнокроєними ... Глянути далі »

Історична ситуація

Козацька Україна перебувала якраз поміж трьох релігійних конфесій: католицизму, православ'я та ісламу. Запорожці приймали в нові товариші, не акцентуючи увагу на їхню колишню віру, батьківщину і причини, що змусили те все полишити. Однак, вони були вимушені прийняти православну віру. Лише виконання цієї умови могло дати право мешкати на Запоріжжі. Обов’язковість цієї норми підкреслюється цілим рядом докумен ... Глянути далі »