Доброго здоров'я, Мандрівники! Зараз мова піде про питання, яке напряму стосується розвитку нашого порталу. Значний час у блоці опитувань транслювалося питання щодо створення груп чи спільнот присвячених порталу в соціальних мережах типу Вконтакте, Фейсбук та інших... Всього проголосувало більше 80 осіб, 22 - були за створення , 35 - відгукнулись, наче й самі готові очолити організацію таких груп, решта віддали голос за те, що це проста трата часу... Отож, якщо бажаючі ще не пропали, маємо прохання : відгукніться у коментарях! Будь-яка активність у цьому спрямуванні всіляко підтримуватиметься та заохочуватиметься старшиною (адміністрацією)...посадами, званнями..та відповідними повноваженнями на управління порталом, не виключаємо і фінансової компенсації, але попереджаємо, що не слід це сприймати як можливість заробити гроші =) Свої негативні чи позитивні відгуки прошу залишати у коментарях до цього посту.
«Українці не відали, що таке люлька й тютюн, аж поки російський цар Петро Перший не завіз це в Україну», — можна «дізнатися»сьогодні з популярних російських книжок і телесеріалів. Петро Перший правив у Московії з 1689 року, а «вікно в Європу» прорубав аж після 1710–го. Чи справді так? Он Мамая все із люлькою малювали. Хоча обізнані люди зауважать, що народна картина «Козак Мамай» датується десь другою половиною XVIII століття. Та ще ж був гетьман «Сагайдачний, що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний». А Петро Сагайдачний мав люльку ще на початку XVII cтоліття, адже загинув у битві під Хотином у 1621 році. Та, може, пісня створена пізніше?..
За роз’ясненням звертаюся до фахівця — відомого дослідника козацтва, кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН Тараса Чухліба. Він розповів, що люлька відома в Україні із XVII століття. Очевидно, козаки «познайомилися» з нею під час походів Чорним морем до берегів Туреччини, до Стамбула. Відомо, що в Європу люлька прийшла з Америки після великих географічних відкриттів. Уже в другій половині XVI ст. цей засіб для паління тютюну з’являється в Англії і Голландії. З Європи люлька потрапила на Схід. А в Україну «припливла» вже з Туреччини. Це підтверджує етимологія, адже тютюн, люлька — слова тюркського походження.
Нині чи не в кожному українському музеї ми можемо побачити люльки з тих давніх часів, знайдені археологами. Вони є в Національному історичному музеї, Музеї гетьманства у Києві, Дніпропетровському історичному, на Хортиці. Чи не найбільше люльок — у Державному історико–культурному заповіднику «Козацькі могили» на місці Берестецької битви (1651 р). У 1960—1980 роки там на чолі археологічної експедиції працював історик і археолог Ігор Свєшніков. Він відкопав сотні козацьких і польських люльок. Шляхтицькі люльки важко відрізнити від козацьких. Але поруч із тими люльками, що їх визначили... Читати далі »
Так вже вийло що у періоди коли українці не мали своєї держави вони були вимушені служити іншій країні,інколи і загарбникам своєї батьківщини. Андрій Кирилович Розумовський син останнього гетьмана України Кирила Розумовського.Який був рідним братом Олексію Розумовському,по одній із версій законний чоловік імператриці Єлизавети Петрівни.Народився в м.Глухові в 2 листопаду (22 жовтня по старому стилі)1752 році,був третьою дитиною в сім'ї.Отримав освіту в Стазбурьскому університеті.Вступив на службу в флот в чині лейтенанта і до служився до чина капітана фрегата "Катерина".Його дружба з цесаревичем Павлом І дуже турбувала Катерину ІІ і вона його вислала на 3 роки з Петербурга.Але як виявилось дипломатія того часу не могла обійтись без нього.Його відправляють послом в Неаполь де він стає фаворитом королеви Кароліни-Марії.А Росія завдяки цьму отримує вигідні порти для своїх кораблів в Середземному морі.1784 році посол в Копенгагені а через два роки в Стогольмі.Росія на той час була в стані війни з Шведами.Завівши коханку з придворних дам він відсилає Катерині найсвіжіші дані про дії Шведського короля.З 1790 року посол у Відні,де одружується з Елізабет Тун.З Віднем він пов'язує своє життя на завжди,після смерті залишилась вулиця Розумовського і міст Розумовськог,які є і зараз.Моцарт,Гайдна,Бетховен уважають його своїм другом.Бетховен навіть присвятив йому 5 і 6 семфонію.Він інколи і сам грав другу скрипку в квартеті Бетховена.Царювання ПавлаІ принесло Розумовському нове заслання в Батурин.Але через декілька років він стає сенатором а потім знову послом в Відні.Завдяки йому Австрія відкрито розпочати війну з Наполеоном і приєднатись до коаліції з Росією.За що було даровано титул князь.1806 помирає дружина і він кидає службу і займається меценатством,картинами,музичними вечорами.23 вересня 1836 року він помер у Відні.Мене за... Читати далі »
Після зречення в січні 1663 року Юрія Хмельницького в Україні
розпочався період громадянської війни, який в українській історії
носить назву «Руїна». Україна фактично розпалася на дві частини
—Правобережну і Лівобережну. На хід подій у Правобережжі намагалася
впливати Річ Посполита, а Лівобережна Україна знаходилась під контролем
Московської держави.
На початку 1663 року за згодою польського короля у Правобережній
Україні гетьманом було обрано Павла Тетерю. Однак лівобережні полки і
Запорожжя не визнали влади Тетері. У Лівобережжі на гетьманську булаву
претендували наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь
Золотаренко і запорозький отаман Іван Брюховецький. Кандидатури Сомка і
Золотаренка підтримували північні полки Лівобережної України і різні
групи козацької старшини.
Кошовий Іван Брюховецький, вдаючись до соціальної демагогії, обіцяючи
зменшити побори та видаючи себе за захисника інтересів народу, зумів
отримати підтримку серед бідних верств українського населення. Під час
чорної ради Брюховецький, кандидатуру якого підтримував і царський уряд
(на раду прибуло московське посольство і 8-тисячне військо),
сподіваючись з його допомогою зміцнити свої позиції в Україні, домігся
обрання його гетьманом. Після ради Якима Сомка і Василя Золотаренка за
наказом Брюховецького було заарештовано, звинувачено у зв'язках з
польською шляхтою і у вересні 1663 року страчено у Борзні.
Сьогодні отримав такого листа-привітання від наших однодумців з Іспанії, вирішив викласти тут...
Сталевий кінь. Контактний дріт.
Смичок вагонів позад мене
і перегук коліс шалений
по річці Збруч... Колючий дріт
колись тут був. Страшний кордон,
як шрам, по серцю України,
і не один в ріці загинув,
надпивши воду із долонь.
О скільки крові, горя, сліз
цей сивий Збруч в собі ховає
Він в синє море мрію ніс
і синьо-жовту барву краю.
Та після бур, після хуги
свої очистив врешті води
і обнялися береги
одного, вічного народу.
Сталевий кінь... Контактний дріт...
І голубінь небес подільских.
На землю нашу українську
вже роси скапують із віт.
Президент України Віктор Ющенко присвоїв Степанові Бандері звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.
Це Глава держави повідомив сьогодні під час виступу на урочистостях з нагоди Дня Соборності України.
Як зазначено в Указі Президента України, звання Герой України з удостоєнням ордена Держави Бандері Степану Андрійовичу – провідникові Організації українських націоналістів присвоєно (посмертно) за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу.
В.Ющенко наголосив, що цієї події, безумовно, «багато років чекали мільйони українських патріотів».
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 46/2010 Про присвоєння С.Бандері звання Герой України
За незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу постановляю:
Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена Держави БАНДЕРІ Степану Андрійовичу – провідникові Організації українських націоналістів (посмертно).
1. Одноденне голодування-піст (від 21.00 28 січня до 6.00 30 січня) в пам'ять про полеглих юнаків, передача заощаджених таким чином коштів для для важливої української справи. Цю традицію саме в цей день започаткувало в 1931 році покоління Шухевича і Бандери, на ній виросли майбутні лицарі УПА.
2. Наочна солідаризація з крутянцями шляхом носіння 29-30 січня червоно-чорної символіки (стрічок, вишиванок, значків та ін.), яка споконвіку нагадує українцям червону кров героїв, пролиту за нашу чорну землю. На питання оточуючих давай передусім таку відповідь: «Сьогодні День української молоді!»
3. Популяризація інформаційного ресурсу www.kruty.org.ua для плекання правдивої, а не міфологізованої політиками, легенди Крут. Пізнання і усвідомлення подвигу юнаків з першоджерел, в оцінках класиків, є найкращою пошаною найвищої жертви.
4. Здійснення доброго діла для України, українців. Це може бути і вечір бардівської української пісні, і допомога ветеранам визвольних змагань, і організація лекції про Героїв Крут в своїй школі чи університеті. Усе, де присутня – правдива ДІЯ!
5. Скоординована поїздка 30 січня 2010 року в Крути для громадсько-активної молоді (електричкою, за маршрутом Київ-Крути-Київ, як елемент історичної реконструкції). Кожен свідомий український школяр чи студент має один в раз в житті помолитись в Крутах! Відтак можна вшановувати Героїв щорічно і в найближчій українській церкві.
Минулого разу я розповів вам про велику спадщину України яка досі нам не дісталася,а саме про золото Полуботка. Цього разу я розповім вам про скарби не менш цінні...та куди там про скарби самого Колединського Івана! А точніше відомого як Іван Мазепа. Всім відомо що Мазепа був гетьманом Лівобережної України. А також що йому довіряв Петро I! Але не всім відомо що Мазепа був однією з найбагатіших людей у Європі!! Так-так у Європі! Наприклад,Петро любив коли йому дарували подарунки,і от якось Мазепа подарував Петру шаблю,оздоблену дорогоцінним камінням,зроблена найкращими майстрами.І коштувала вона 3000 золотих. Коли казна Запорозької Січі налічувала біля 1500 золотих! Ну окрім того що Мазепа був багатий вфн був і дуже освідченою людиною.Він переписувався з багатьма відомими людьми,зокрема з папою Римським! У Мазепи було багато маєтків...шинків і всякого іншого добра! Коли ж Мазепа перейшов на бік Шведів...а точніше зазнав поразки від Петра і втік до сучасної Молдавії,і там помер,то де ж ділося його багатсво!?
Що до його грошей то деяка частина дісталася рідним! А інша...Отже після перемоги Росіян під Полтавою,війська Петра пішли громити Батурин та інші маєтки Мазепи.Все було змито з лиця землі! Отже з маєтків все добро забрали Росіяни у казну Петру і матінки Росії. Це вже не повернеш...як не крути.А от є ще інші речі! Наприклад на знак дружби Мазепа подарував, по козацькому звичаю, Петру чашу,одна була в Мазепи інша у Петра.Так і чаші ці були також дорогоцінні! Після зради Мазепи чаша Мазепи зникла і знайшлась вона вже в роки незалежності України! А було це так- Був собі один сторож музею,він весь непотрібний мотлох з музею "забирав" до дому. І так все життя.Аж поки він не помер.Коли він помер то все майно наче повинно було перейти до сина.То... Читати далі »
Сьогодні мандрував тенетами, натрапив на сайт нового журналіста, побачив там цікаве відео про єдиного кандидата - націоналіста в президенти - Олега Тягнибока, не сприйміть за агіт. матеріал., але подивитися варто!
«Українці не відали, що таке люлька й тютюн, аж поки російський цар Петро Перший не завіз це в Україну», — можна «дізнатися»сьогодні з популярних російських книжок і телесеріалів. Петро Перший правив у Московії з 1689 року, а «вікно в Європу» прорубав аж після 1710–го. Чи справді так? Он Мамая все із люлькою малювали. Хоча обізнані люди зауважать, що народна картина «Козак Мамай» датується десь другою половиною XVIII століття. Та ще ж був гетьман «Сагайдачний, що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний». А Петро Сагайдачний мав люльку ще на початку XVII cтоліття, адже загинув у битві під Хотином у 1621 році. Та, може, пісня створена пізніше?..
За роз’ясненням звертаюся до фахівця — відомого дослідника козацтва, кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН Тараса Чухліба. Він розповів, що люлька відома в Україні із XVII століття. Очевидно, козаки «познайомилися» з нею під час походів Чорним морем до берегів Туреччини, до Стамбула. Відомо, що в Європу люлька прийшла з Америки після великих географічних відкриттів. Уже в другій половині XVI ст. цей засіб для паління тютюну з’являється в Англії і Голландії. З Європи люлька потрапила на Схід. А в Україну «припливла» вже з Туреччини. Це підтверджує етимологія, адже тютюн, люлька — слова тюркського походження.
Нині чи не в кожному українському музеї ми можемо побачити люльки з тих давніх часів, знайдені археологами. Вони є в Національному історичному музеї, Музеї гетьманства у Києві, Дніпропетровському історичному, на Хортиці. Чи не найбільше люльок — у Державному історико–культурному заповіднику «Козацькі могили» на місці Берестецької битви (1651 р). У 1960—1980 роки там на чолі археологічної експедиції працював історик і археолог Ігор Свєшніков. Він відкопав сотні козацьких і польських люльок. Шляхтицькі люльки важко відрізнити від козацьких. Але поруч із тими люльками, що їх визначили
Так вже вийло що у періоди коли українці не мали своєї держави вони були вимушені служити іншій країні,інколи і загарбникам своєї батьківщини. 
Після зречення в січні 1663 року Юрія Хмельницького в Україні
розпочався період громадянської війни, який в українській історії
носить назву «Руїна». Україна фактично розпалася на дві частини
—Правобережну і Лівобережну. На хід подій у Правобережжі намагалася
впливати Річ Посполита, а Лівобережна Україна знаходилась під контролем
Московської держави.
На початку 1663 року за згодою польського короля у Правобережній
Україні гетьманом було обрано Павла Тетерю. Однак лівобережні полки і
Запорожжя не визнали влади Тетері. У Лівобережжі на гетьманську булаву
претендували наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь
Золотаренко і запорозький отаман Іван Брюховецький. Кандидатури Сомка і
Золотаренка підтримували північні полки Лівобережної України і різні
групи козацької старшини.
Кошовий Іван Брюховецький, вдаючись до соціальної демагогії, обіцяючи
зменшити побори та видаючи себе за захисника інтересів народу, зумів
отримати підтримку серед бідних верств українського населення. Під час
чорної ради Брюховецький, кандидатуру якого підтримував і царський уряд
(на раду прибуло московське посольство і 8-тисячне військо),
сподіваючись з його допомогою зміцнити свої позиції в Україні, домігся
обрання його гетьманом. Після ради Якима Сомка і Василя Золотаренка за
наказом Брюховецького було заарештовано, звинувачено у зв'язках з
польською шляхтою і у вересні 1663 року страчено у Борзні.
1. Одноденне голодування-піст (від 21.00 28 січня до 6.00 30 січня) в 
