Основу української ідентичності, найславніший історичний етап для українця складає епоха козацтва. У наш непростий час існує багато спекуляцій на тему історичної спадковості населення України. Вороги нашої державності, або й просто не дуже чесні люди переконують нас, що ми не козацького роду. Тож давайте спробуймо розібратись, чи має ця позиція реальне підґрунтя і хто має більше моральне право на козацьку спадщину.

 

 

... Глянути далі »

Як тільки ми тільки промовляємо слово «Козак» -  одразу в нашій уяві виникає безкрайній степ, куди тільки дістане око – крізь духмяні трави, серед цього дива степом, підіймаючи куряву пилу, скаче на булатному коні – лицар! Статний чоловік у синій свитці, підперезаний жовтим вишитим шовковим поясом, у постолах; на голові— гостра шапка зі смушевою околицею китицею на вершечку; над блакитними очима, кошлаті брови; з рота стирчить коротенька люлечка - носогрійка.

- Гей, чоловіч ... Глянути далі »

Доброго усім здоров'я! Зараз хочу розповісти як я відвідав козацькі збори.

Оце вже майже опублікував статтю про козацьке село, як приходить мені повідомлення від знайомої, що так і так, збори козацькі в Чернівцях. І кидає плакатик:

Я глип-глип, пошукав в інтернеті, а вони ж в 11:00 починаються. Мерщій вдягнувся, взяв фотоапарат і побіг до таксистів :)

Приїхав до місця проведення зборів і одразу відчув якийсь святковий дух, не те, щоб там було дуже весело, та пісні вигравали і шашличком пахнуло.

... Глянути далі »

Українське село

Загадкове і мальовниче – як писанка на Великдень, кожне зі своєю неповторною історією. Багато сіл і хуторів тісно пов’язані з історією Українського козацтва і носять такі назви як Козаче,  Козаччина, Козацька Слобода, Зимівник, Коза́ча Ло́пань і інше.

У Січі жили неодружені козаки

Такий звичай запорізьких козаків, насамперед, пояснюється їх військовим становищем. Оскільки жінок на Січ під страхом смертної кари не допускали, то сімейні козаки на зимівлю ... Глянути далі »

Для приготування варенухи беруть:

• Промиті яблука,вишні, груші і сливи кладуїь в окремі посудини, заливають горілкою І насїоюють 5- 6 годин.
• Потім все зливають в одну емальовану або керамічну посудину, додають туди мед, імбир, корицю, гвоздику, запашний перець, лавровий лист, накривають покришкою, замазують тістом
• Кладуть невеликий гніт і ставлять в піч або духовку на 10 - 12 годин при температурі 90 – 100 градусів.
• Після цього варенуху проціджують і подають як гарячою, так і холодною.

Вергуни — просте печиво, нехитрі ласощі, які виготовляли із прісного тіста на яйці й сироватці або маслянці.

• Тісто для вергунів розкачували у тонкий корж, різали на прямокутники чи ромби, у яких робили внутрішній надріз.
• Потім вивертали усередину надрізу раз чи двічі і смажили у киплячій олії до золотавого кольору.
• Робили вергуни й іншої форми: тонкі пластівці з тіста змащували олією і згортали рулетом, а потім пекли у негарячій печі, однак перевагу віддавали вергунам, виготовленим у перший спосіб.
• Вергуни готували дівчата на вечорниці, хазяйки для колядників і щедрувальників, баби-повитухи для онуків.
• Робили їх і у свята, які припадали на піст.

... Глянути далі »

 Вареники з сиром (сиром) - це традиційне українське блюдо.

• Воно настільки сподобалось усім країнам і народностям, що стало звичним і улюбленим у всіх братів-слов'ян і не тільки.
• Вареники можуть служити самостійною стравою, а можуть вживатися як вишуканого десерту.
• Це блюдо відрізняється великою різноманітністю.
• Наприклад, вареники з сиром можуть бути солодкими, з цукром, а можуть бути солоними.
• Крім того, вареники можуть бути з картоплею, капустою, грибами, м'ясом, полуницею, чорницею, вишнями і т.д
• ... Глянути далі »

БОРЩ ЗЕЛЕНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ

• Свинину варять до готовності, нарізують порціями, а бульйон проціджують.
• Буряки шаткують соломкою, солять, збризкують оцтом, добре розмішують і тушкують до готовності, додаючи цукор і бульйон.
• Обчищені корені моркви і петрушки та цибулю нарізують соломкою, злегка обсмажують і змішують із злегка підсмаженим борошном.
• У підготовлений киплячий бульйон кидають картоплю, варять 10—15 хвилин, додають тушковані буряки, підсмажені моркву, петрушку, цибулю і борошно, перебрані, промиті і дрібно посічені шпинат та щавель, запашний перець, лавровий лист, сіль і варять до готовності.
• В тарілки, розливаючи борщ, кладуть варену свинину, варені яйця, сметану, посипають зеленню кропу і дрібно посіченою зеленою цибулею ... Глянути далі »

БОРЩ УКРАЇНСЬКИЙ З М'ЯСОМ

• Дрібно нарубані миті кістки варять 3— 4 години, додають м'ясо і варять до готовності.
• Зварене м'ясо нарізують порціями, а бульйон цідять.   
• Обчищені і промиті буряки шаткують соломкою, солять, збризкують оцтом. змішують, кладуть у каструлю, додають жир, зібраний з відвару, томат, цукор і тушкують до півготовності.
• Цибулю. очищені і обмиті корені моркви та петрушки шаткують соломкою і злегка обсмажують на маслі.     У проціджений бульйон кладуть нарізану частками картоплю, доводять до кипіння, додають нарізану кубиками свіжу капусту і варять 10—15 хвилин.
• Потім в бульйон кладуть тушковані буряки, злегка підсмажені разом з цибулею корені, нарізані св ... Глянути далі »

Ковбик (кендюх, сальтисон).

• Добре вимочений і вичищений свинячий шлунок начиняли злегка привареним і посіченим свинячим м'ясом, щоковиною, салом, вухами, підчеревиною, змішаними з часником, перцем і сіллю
• . Потім обварювали й тушкували у печі, перегортаючи з боку на бік, поки не підсмажувалася шкуринка.
• Після цього ковбик тримали під гнітом, щоб позбавити зайвої вологи.
• Їли його з хріном.
• Ця страва не була такою "престижною", як ковбаси, і споживали її протягом усіх м'ясниць на повсякдень.
• Ковбик і досі готують, коли забивають свиней.

Ковбаса — харчі, які виготовлялися переважно на запас

•  Після забою кабана тонкі кишки ретельно промивали, вимочували, очищали й начиняли сирим м'ясом, підчеревиною, перетертими з сіллю, часником, перцем.
• Склавши ковбасу кільцями, її засмажували на сковороді у гарячій печі з обох боків.
• Для тривалого зберігання ковбасу складали у горщики, заливали смальцем і ставили у прохолодне місце.
• На заході України ковбасу не лише смажили, а й вудили у спеціальних коптильнях або просто у комині.
• Ковбасу робили, як правило, перед Різдвом, Великоднем, і вони були обов'язковою й почесною стравою на святковому столі.

... Глянути далі »

Кваша — страва, схожа на кисіль за технологією виготовлення, але відмінна за складом продуктів.

• Її готували з двох частин житньої та однієї частини гречаної муки, а також невеликої кількості муки з житнього солоду.
• Борошно змішували, запарювали окропом, розводили до густини рідкого тіста і ставили на ніч у тепле місце для скисання.
• Таке кисло-солодке молоде тісто вранці варили у горщику, уважно стежачи, щоб кваша "не втекла", і вживали на сніданок чи вечерю або як третю (солодку) обідню страву.
• Влітку квашу заправляли садовими ягодами, взимку — свіжою калиною, сушеними, вареними й товченими грушами.
• На Правобережжі існував інший спосіб виготовлення кваші. Брали три горщики з окропом і в кожен всипали, поступово ... Глянути далі »

Тушкована капуста — одна з найпоширеніших овочевих страв.

• Квашену капусту віджимали, дрібно сікли, заливали окропом і тушкували з перцем, сіллю, цибулею та олією доти, доки вся рідина не випаровувалася, а капуста не починала підсмажуватися.
• Така страва була або самостійною, або правила за начинку до вареників чи пирогів.Нерідко змішували й тушкували свіжу й квашену капусту, а влітку свіжу капусту тушкували з кислими додатками: сирівцем, буряковим квасом або сироваткою з молока.
• На М'ясниці або на свята в капусту додавали підсмажене м'ясо (свинину), сало, смажені домашні ковбаси і тушкували все разом. На Поділлі, Східній Галичині й Волині капусту тушкували так, щоб залишалася юшка. Така страва подекуди називалася бігос (бігус).

... Глянути далі »

Капусняк (капуста засипана, капуста з пшоном) — друга за значенням після борщу рідка овочева страва.

• Квашену капусту дрібно сікли, заливали окропом і варили з картоплею, морквою та пшоном.
• У готовий капусняк клали засмажену на салі цибулю і ще раз проварювали.
• Особливо цінувався капусняк, зварений на м'ясній юшці з жирної свинини — грудини, поребрини.
• Його варили частіше у період зимових (різдвяних) М'ясниць.
• Капусняк, як і борщ, заправляли перцем.
• Навесні та влітку, коли запаси квашеної капусти вичерпувалися, капусняк варили із свіжої капусти, додаючи для смаку сирівець.
• У піст цю страву робили пісною, на олії
• У першій половині XX ст., коли почали культивувати помідори, на заправку ... Глянути далі »

Зрази — один із різновидів картопляників чи оладків.

• Найпопулярнішими були картопляні зрази.
• Січену телятину або дрібно різану свинячу підчеревину замішували з підсмаженою цибулею, сіллю та спеціями, потім додавали добре розтерту варену картоплю, яйце, вимішували до утворення однорідної маси, виробляли невеличкі котлетки і смажили їх на олії чи смальці.
• М'ясо чи сало не були обов'язковим інгредієнтом зраз — до картоплі додавали січені смажені гриби, просто смажену цибулю або січену смажену рибу
• .Картопляні зрази (як і картопляники) готували переважно на Поліссі (правобережна частина).
• У Східній Галичині, на Поділлі, Київщині зрази робили з борошном, кашами. Подавали до них сметану чи сметанний соус, ряжанку, моло ... Глянути далі »

Затірка — одна з найдавніших страв, поширених серед слов'янських народів.

• Круте підсолене пшеничне на яйцях тісто розтирали з мукою у дерев'яних ночовках дерев'яною ложкою, кописткою або рукою доти, доки не утворювалися кульки розміром з горошину чи квасолину.
• Їх варили в окропі або молоці, іноді у м'ясній юшці. Затірка вважалася готовою, коли тісто спливало.
• Страва мала борошнисту консистенцію.
• Споживали її з олією, маслом, смальцем, із засмажкою та й без додатків.
• Затірка (як і подібні за простотою виготовлення та високою калорійністю галушки) готували на Україні майже щодня
• У наші дні цю страву готують вже не так часто і переважно лише на території Полтавщини та Середнього Подніпров'я.
... Глянути далі »

Душнина - м'ясо найчастіше свинину

• Різали на середньої величини шматки, обвалювали в борошні, складали у горщик, заливали окропом, нерідко сироваткою або сметаною, іноді до юшки додавали сирівець, клали сиру цибулю, моркву, спеції, сіль і тушкували до готовності.
• Їли з вареною картоплею, кашею, щедро поливаючи підливою. Іноді душенину готували разом із картоплею.
• Душеника була досить поширена, здебільшого у святковій трапезі. Без неї (або без печені) не обходилося і не обходиться досьогодні жодне весілля, хрестини, інші свята.

Драгелі (дріглі, холодець, холодне, гишки, студенець) — одна з найпопулярніших м'ясних страв.

• Свинячі (телячі, яловичі) ноги (гомілку) варили, поки м'ясо не відставало від кісток.
• Під кінець варіння в юшку додавали коріння петрушки, пастернаку, моркву, а також цибулю, перець, сіль.
• Відокремивши м'ясо від кісток і розклавши його по мисках,заливали юшкою, заправляли тертим часником і ставили у холодне місце.
• За декілька годин драгалі застигали у желеподібну масу. До них обов'язково готували гострий соус(хрін).
• Коріння багаторічного хріну очищали, терли на дрібній тертушці, додавали тертий свіжий буряк і оцет або тертий квашений буряк і буряковий квас, цукор і сіль.
• Хрін повинен був вражати своєю гострот ... Глянути далі »

Деруни (драники, драчаники, терчаники) користувалися великою популярністю у народній кухні, особливо у північних районах України.

• Сиру картоплю терли на тертушці, зливали зайву рідину, додавали ложку-дві білого борошна чи картопляного крохмалю, яйце, терту сиру цибулину, ретельно розмішували і смажили оладки на олії чи смальці.
• У деруни іноді клали начинку — у м'ясоїд сир із сирим яйцем або січене м'ясо (варене, а то й сире), у піст — підсмажені на олії з цибулею гриби або просто смажену цибулю.
• Віддавали перевагу дерунам із сметаною або ряжанкою. Іноді додавали білий сметанний соус із підсмаженою цибулею та грибами, заправлений підсмаженим борошном.
• Нерідко готові деруни (переважно без начинки) складали у макітру чи горщи ... Глянути далі »

Гречаники - гречані млинці або перепічки.

• Тісто для гречаних млинців готували з хлібною закваскою чи дріжджами, додаючи не менше чверті житньої або пшеничної муки, яйце і сироватку (молоко, воду).
• Тісто розмішували як для оладок, давали йому добре зійти, а потім смажили великі — на всю сковороду — гречаники.
• Їли зі шкварками, молоком, кисляком, сметаною.
• Гречаники-перепічки робили з крутішого вчиненого тіста, випікаючи їх на сковороді.
• Вони слугували замінниками хліба, якщо його не вистачало до нової випічки.
• З такого самого тіста у керамічних кухликах пекли й гречані стовбуни, які також заміняли хліб.
• Де-не-де на Полтавщині гречаники називали вареники із гречаного борошна.
• У сучасній кухні ... Глянути далі »

Горохляники (горохв'яники, хоми, горохові млинці) — досить поширена страва

• Горох розварювали, розтирали кописткою, доки не утворювалася однорідна пюреподібна маса, злегка охолоджували і додавали 2-3 ложки пшеничного або житнього борошна.
• Смажили на добре розігрітій сковороді — у піст на олії, у м'ясоїд на смальці. Їли зі шкварками, товченим часником, олією, сметаною.
• З 50-х років горохляники почали виходити з ужитку.

 

 

Галушки — типова для української кухні страва.

• Прісне тісто, замішане на воді чи сироватці з яйцем, розкачували качалкою, щоб товщина коржа була 1-1,5 см.
• Різали тісто смугами шириною 2-3 см, потім відщипували від кожної невеликі шматочки і кидали в підсолений окріп
• (кипляче молоко, м'ясну або овочеву юшку).
• Це були щипані, або рвані  галушки. Коли ж від тіста шматочки не відривали, а відрізали ножем, виходили різані  галушки.
• Тісто для галушок найчастіше готували з пшеничного або пшенично-гречаного борошна. Варені на воді галушки зціджували й заправляли засмажкою з цибулею на олії чи салі.
• Варені на молоці або у юшці галушки їли разом з рідиною. Галушки з гречаного борошна дещо відрізнял ... Глянути далі »

Куліш — страва, схожа за способом приготування на крупник, але роблена з пшоняних крупів.

• Куліш було легко готувати не тільки в домашніх умовах, тому він мав ще одну назву — польова каша.
• Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень.
• Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним був куліш із салом, шматком м'яса (навіть солонини) або рибиною.
• Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно повністю розварювалося і утворювалася кашоподібна маса.
• Переважно куліш готували з пшоном, але подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (Південне Поділля). Іноді на Правобережному Поліссі пшоняний к ... Глянути далі »

Лемішка — кашоподібна мучна страва.

• У горщик з підсоленим окропом всипали підсушене гречане борошно, постійно перемішуючи й розтираючи його кописткою, щоб не утворювалися грудки.
• Води й борошна брали приблизно у пропорції 2,5-3:1.
• Потім цю загуслу масу ставили у піч упрівати.
• Вживали лемішку переважно у піст з олією чи "пісним" молоком з конопляного або макового сім'я.
• Часом до лемішки варили урду.
• У м'ясоїд їли з молоком, кисляком.
• Готували лемішку на сніданок чи вечерю.
• З холодної лемішки виробляли плескаті коржі, підсмажували їх на олії або запікали у горщику в печі.
• Називали їх плескана.
• Лемішка нині майже повністю вийшла з ужитку.

... Глянути далі »

Тестова підбірка картинок

... Глянути далі »

Доброго здоров'я!

Сьогодні хочемо запропонувати Вашій увазі тестовий сервіс сайту - "рейтинг козацьких ватажків"

http://indragop.org.ua/news/hetman_top/2008-10-28-11

Ідея не нова, але реалізувати її для порталу вдалося тільки зараз.

Дуже просимо Вашої критики або ідей.

Отож, всім доброго здоров'я! Сьогодні публікуємо перший текст, який ми отримали в рамках акції із люльками.

---

Чи можна уявити собі козака без коня, шапки, люльки, пістоля та шаблюки? Звісно, що ні!
Я хочу розповісти, що таке шабля для козака, яке ставлення було до неї, яке її значення загалом.

Для початку, не всі козаки мали шаблі. Вони, або їх здобували на полі бою, або купували (але тільки заможні коз ... Глянути далі »

Для жодного українця не секрет, що козаки дуже любили подмухати димом з люльки. Люлька для сіроманця була на рівні з добрим конем, гострою шаблею. Звідки ж взялася ця традиція, як і коли потрапив тютюн і люлька до Вкраїни? Звідки брали тютюн та чи використовували домішки? Які були звичаї, пов’язані з палінням? На ці і інші питання спробуємо дати відповідь.

Корені традиції

Наддніпрянщина має давні традиції файкування. Ще скіфи використовували праобраз люльки, правда без мундштука. Такою чашею, сповненою різноманітним зіллям, окурювали людей і житла в ритуальних чи магічних цілях. Більшість скіфів жили у степових пустках, відповідно в хід йшли усі відомі лікуваль ... Глянути далі »

Так звані кам’яні баби з давніх давен височіють над Великим Степом. Звідки вони? Що символізують? Який стосунок вони мають до козаків? На ці і інші питання спробуємо відповісти у цій статті.

 З історичних досліджень нам стало відомо, що перші з них ставились ще за часів оволодіння людиною мистецтвом плавлення міді і бронзи. Ці боввани будувались двох типів: стели з певними сакральними зображеннями та фігури фалічної форми. Вочевидь, перший тип використовувався задля вираження племінного розуміння світобудови, а другий тип – як об’єкт по ... Глянути далі »

Життя на порубіжжі Лісу і Степу, Європейської і Азіатської цивілізацій вимагало від воїнів України перебування у постійному тонусі і готовності протистояти будь-якому ворогу. Цей психофізичний тонус набувався і підтримувався різноманітними козацькими розвагами і забавами, що ними завжди славився український народ.

Що є гра для того, хто постійно мусить перебувати у стані готовності до війни? Це те ж саме тренування, відмінність тільки у невимушеності і знятті психологічної напруги, терапевтичному ефекті гри. Козацькі забави в ... Глянути далі »

Всі ми знаємо, що кожен козак мав свою люльку. Пахкали козаки різнотрав'я - суміш трав, які збирали в полях. Кожна суміш відповідала за своє "щоб шабля не брала".
У козаків існували рецепти різнотрав'я:

1)Для очищення крові після поранення потрібно палити тернове листя та його сушені квіти.
2)Щоб відігнати "чорні сили" потрібно з тютюном змішати полин.
3)Для поліпшення зору курили тирсу, тобто ковилу.

Як же її правильно "набити" та розкурити? Для початку нам потрібен тютюн, чи по можливості ... Глянути далі »

Доброго здоров'я, добрі люди!

Козацький портал продовжує дарувати приємні дрібнички усім небайдужим.

Отож, цього разу у Вас є можливість отримати люльку від козацького порталу. Фото можете глянути нижче.

 

---

Як отримати свою люльку?

1. Ви маєте потрапити в козацький реєстр. (Зареєструватися)
2. Напишіть у коментарі до цієї статті, що хочете отримати люльку.
3. Сашко Залізняк запропонує Вам 5 тем для оповідок, Вам потрібно їх написати.
4. Якщо із писаниною у Вас погано - можете до ... Глянути далі »

Отож, сьогодні додали нових матеріалів у відео-розділи.

1. Гопак та танці козаків

2. Як козаки...

---

Незабаром отримаємо люльки спеціально для козацького порталу і проведемо маленький змаг.

Так от, суть його така: треба написати 5 статтей про гетьманів чи кошових, хто впорається за певну кількість днів - отримає люльку від козацького порталу у подарунок.

Також на підході інші цікавинки, але їх ще не виготовили, тож наразі чекайте :)

Хто хоче брати участь у змагу за люльку - гукніть у ком ... Глянути далі »

Привіт!

Виправили недолік із випробою для Джур.

Можете спробувати ще раз, тепер перехід в когорту Січовиків відбуватиметься справно.

Також наші автори вже розробляють нові випроби: складніші, цікавіші і хитріші :)

Хто хоче долучитися - звертайтеся у коментарях.

Одна голова добре, а більше...

Мої вітання!

Ще одна новина є!

Наразі у тестовому режимі можна спробувати пройти випробування козацького порталу.

Всі користувачі тепер поділяються на такі ланки:

• Вільні люди
• Джури
• Січовики
• Поважні козаки
• Старшина
• Осавул
• Кошовий

Наразі, всі вільні люди можуть пройти випробування "для вільних людей" та отримати звання Джури.

А всі Джури в свою чергу, можуть пройти випробу "Для Джур", щоб стати Січовиками.

Випробування для Січовиків та Старшин незабаром підготуємо.

А ось і самі випробування - ... Глянути далі »

Доброго здоров'я!

Сьогодні зробив маленьку новинку для козацького порталу.

Зустрічайте :)

Відверто кажучи, робив для себе, бо часто хочеться послухати щось душевне, або веселе. І щоб не гратися перемикачем в плеєрі, було вирішено зробити два плейлисти та опублікувати їх на окремій сторінці.

Інструкцій щодо використання викладати не буду, там все просто.

А от чого попрошу, то це Вашої критики, або краще конкретних зауважень чи порад.

Може будуть пропозиції, щодо оновлення вмісту чи щось таке. Всі міркування - у коментарі до цієї статті.

Дуже дякую. Будьте здорові, Братч ... Глянути далі »

У часи існування Гетьманщини на Вкраїні розцвітає жанр історично-мемуарної прози. Буремні події Хмельниччини та поступовий занепад української держави, відомий під назвою Руїна, прив’язали широку увагу освіченого загалу того часу до проблем минулого і теперішнього України, викликали велику тривогу за її майбутнє. Отож, на другу половину XVII - початок XVIII століття припадає створення так званих козацьких літописів. Їх автори охоплювали у своїх творах великі історичні періоди. Вони спирались на староруські літописи, твори попередників, спогади безпосередніх уч ... Глянути далі »

Настала весна, оживають рослини, прокидається земля. Саме час згадати езотеричний спадок нашого народу. У предків, шановне козацтво, була особлива магічна практика у цю весняну пору. Вона, ця практика, спрямовувалась саме на молодь і була покликана покращувати здоров’я та міць покоління, що тільки-но входило у силу і долучалось до праці і війни на рівних з досвідченими людьми засадах.

Насправді, початок цієї практики-обряду знаходиться десь у давнині далекій, в часи, коли ні роз ... Глянути далі »

Доброго здоров'я!

Ця публікація для тих, хто хоче отримати значок із Хмельницьким від козацького порталу.
Ось покрокова інструкція:

1. Зареєструватися
   
2. Назбирати на сайті 300 монеток
3. Зайти на цю сторінку - indragop.org.ua/index/0-3
4. Заповнити дані як на картинці
5. Надіслати
6. Отримати свій значок

Козацьке військо було потужним бойовим формуванням, що мало розгалужену військову структуру і широкі можливості, та могло протистояти будь-якій армії свого часу, про що свідчить історія його славетних звитяг. Проте, у ньому були присутні і певні недоліки, які також нерідко приводили до трагічних поразок. Тож варто розібратись в особливостях козацьких військових формувань задля розуміння їх сильних і слабких сторін.

В першу чергу розглянемо історичний розвиток, трансформацію і розгалуження козацького війська.

Все розпочалось з XVст., з не численних військових ватаг, що рухались Диким Полем у пошуках помсти чи наживи. Це були неоднорідні за озброєнням, особовим с ... Глянути далі »

Явище українського, або козацького бароко виникло на теренах України у ХVII столітті і свого розквіту зазнало у другій половині XVII – початку XVIII століття, особливо у період гетьманування Івана Мазепи, відомого мецената і покровителя мистецтв.

Епоха бароко у мистецтві характеризувалась поєднанням релігійних і світських мотивів. Чудернацькі метафоричні прикраси посилювали помпезність і велич творінь, динаміка і контрастність були покликані вразити уяву сучасників. Це був час поступу гуманізму в компромісі з релігією.

Барокова культура була експортована з Апеннінського півострова в Україну італійськими майстрами, ... Глянути далі »

Сенс історичної науки вбачається нами, нащадками козаків, у навчанні на помилках наших предків. А помилок, м’яко кажучи, було чимало. Народ, що чисельніший за французів, на найбагатшій у Європі землі, поголовно охоплений культом праці, з войовничими лицарями-чоловіками і по-сарматські вільними жінками. Та все ж таки цей народ не зумів побудувати свою стійку незалежну державу від часу усвідомлення себе українцями і дотепер. Принизливо та інфантильно списувати усі невдачі тільки на зовнішні обставини, проте і недооцінювати їх не слід. Тож давайте спробуємо розібратись на прикладі козацької держави і сучасної України, які зовнішні та внут ... Глянути далі »

Всі ми пам'ятаємо мужнього українського козака Четвертої сотні оборони Євромайдану з Буковини. Так це Михайло Гаврилюк, відомим став після скандального відео, 22 січня 2014 року був затриманий бійцями "беркуту" на вулиці Грушевського в Києві. Вони без своїх моральних принципів, роздягнули його на морозі (тоді в Києві було -10) та проводили з ним фотосесію, після чого "тупим" ножем спробували відрізали чуба. Але не зламати мужнього українського духу, який прагне свободи, Михайло не впав перед ними на коліна, а лише злісно дивився їм в очі!
Пам'ятаймо всіх героїв, котрі здобували свободу для України!
Слава Нації! Смерть ворогам ... Глянути далі »